| Перший Куплет:
|
| Виповзаю зі смоку сенсу потоку,
|
| Від багатьох тут залишилися лише криваві локони.
|
| Пошуки логіки в кровопролитній праці,
|
| Натовпами 1 ??? |
| але більше тих хто присів.
|
| Сходи в небо штовхає нас на порозі,
|
| Ми на порозі добрі як єдинороги.
|
| Живемо на батьківщині агент бруду пройдено,
|
| Знайди мене в отруєному кисні.
|
| Даруй усім капелюх що завис у ушах,
|
| Залежність і я нічого не вирішував.
|
| Шокувало те, що відбувалося, люди грали в ящик,
|
| На нещастя по справжньому фари сліпучі.
|
| Облили брудом колеса світ змінився,
|
| А я все той ж підліток.
|
| Подробиці стерлися, але не у всіх,
|
| І по ланцюжку до нах підібрався успіх.
|
| Приспів:
|
| Рядки дим ними небо коптимо,
|
| Тобі залишивши лише позитив.
|
| Прокатись по наших спогадах,
|
| Завжди знаєш, що повернешся сюди заздалегідь.
|
| Другий Куплет:
|
| По кругу біг серед перемог і бід,
|
| Золотої середини немає.
|
| Залатай дірки в голові,
|
| Підніми лаве говорю «Е».
|
| 2? |
| тримає на повідку,
|
| Кілометри пливу їжу йду.
|
| По сипких пісках і найтоншому льоду,
|
| Це крайність постанова так простіше,
|
| Мені легко напідпитку і винахідливий.
|
| А ти думав підкорити своєю промовою,
|
| Тут залишилися ті, кому втрачати вже нічого.
|
| І ми не вічні максимум на сотигу,
|
| Настане вечір і я знову в щось виграв.
|
| Все супер брат, як тільки не подивись,
|
| Я пропалюю дні залишаючи куплетики.
|
| Текла річка труби дихали пором,
|
| Зима підступна хоч і не програла.
|
| Приспів:
|
| Рядки дим ними небо коптимо,
|
| Тобі залишивши лише позитив.
|
| Прокатись по наших спогадах,
|
| Завжди знаєш, що повернешся сюди заздалегідь. |