Переклад тексту пісні On imagine le soleil - Pierre Vassiliu

On imagine le soleil (оригінал)

À dix-huit ans il volait des marrons
C'était mes premiers cadeaux
Oui mais les marrons chauds c'était l’hiver
On n’avait rien d’autre à faire
Il gagnait huit francs par soir à l'écluse
Fallait s’en sortir comme ça
Ben maintenant c’est à peu près pareil
Mais on imagine le soleil
Vous prendrez bien encore un peu de vin
Tu veux pas aller voir au fond du frigidaire, y en a
Dis donc Philippe, tu veux ramener des verres
Le tire-bouchon se trouve dans le deuxième tiroir du buffet
(où j’en étais? ah oui, c’est ça)
C’est à vingt ans qu’il demande aux parents
S’il peut sortir avec moi
Et y a trois mois que j’attends un enfant
Ça n’se voyait pas tellement
On parlait déjà d’aller au Brésil
Ou d’habiter sur une île
Ben maintenant c’est à peu près pareil
On imagine le soleil
Est-ce que quelqu’un peut me dire
Si Croisille est rentrée, elle devait m’appeler
Elle est rentrée hier
Je crois qu’elle était au Canada
Elle vient juste d’arriver
Mais je veux continuer à parler de toi
(ah, vas-y continue
Allez Marie, raconte)
À vingt-deux ans je voulais cinq enfants
Mais moi j'étais fatigué
Puis j’ai déjà une fille et trois garçons
Dans les sillons d'à côté
(Oh, c’est pas drôle, ça)
J’veux cinq moutards, cinq enfants ou cinq mômes
Pour leur donner des baisers
Avec les deux qu’on a c’est bien pareil
On imagine le soleil
Tu devrais monter un peu la chaudière
Ou remettre une bûche dans la cheminée
Jean-François est complètement défoncé de fatigue
Pat et Michel avez-vous vu Midnight Cowboy?
(ah oui, c’est chouette)
À vingt-cinq ans je n’ai pas mes cinq mômes
Mais des dizaines d’amis
Les seuls, les vrais, ils sont là aujourd’hui
Z’ont même des draps dans leur lit
Pour vivre pauvres eh bien vivons cachés
Les gens ne savent plus aimer
Notre univers est un simple appareil
On imagine le soleil
Notre univers est un simple appareil
On imagine le soleil
Notre univers est un simple appareil
On imagine le soleil

On imagine le soleil (переклад)

У вісімнадцять він крав каштани
Це були мої перші подарунки
Так, але гарячі каштани були зимові
Нам не було чого робити
Він заробляв у шлюзі вісім франків за ніч
Довелося піти з рук
Тепер майже те саме
Але ми уявляємо сонце
Вип’єш ще трохи вина
Ви не хочете заглядати в задню частину холодильника, там є
Скажи, Філіп, хочеш принести напої
Штопор знаходиться в другій шухляді серванта
(де я був? о так, це все)
У двадцять років він попросився у батьків
Якщо він зможе піти зі мною
А я вже три місяці чекаю дитину
Це було не так видно
Ми вже говорили про поїздку до Бразилії
Або жити на острові
Тепер майже те саме
Ми уявляємо сонце
Може хтось мені підкаже
Якщо Круазіль поверталася додому, вона мала подзвонити мені
Вона повернулася вчора
Я думаю, що вона була в Канаді
Вона щойно приїхала
Але я хочу продовжувати говорити про вас
(а, так тримати
Іди Мері розкажи)
У двадцять два я хотіла п'ятьох дітей
Але я втомився
Тоді у мене вже є дівчина і три хлопчики
У борознах поруч
(О, це не смішно)
Я хочу п'ятьох нахаб, п'ятеро дітей або п'ятеро дітей
Дарувати їм поцілунки
З двома, які ми маємо, те саме
Ми уявляємо сонце
Варто трохи підсилити котел
Або покласти поліно назад у камін
Жан-Франсуа геть закаменів від втоми
Пет і Мішель, ви бачили «Опівнічний ковбой»?
(о так, це приємно)
У двадцять п'ять років я не маю своїх п'ятьох дітей
Але десятки друзів
Єдині, справжні, вони сьогодні тут
У них навіть простирадла в ліжку
Жити бідно добре живи приховано
Люди вже не вміють любити
Наш Всесвіт - це просто пристрій
Ми уявляємо сонце
Наш Всесвіт - це просто пристрій
Ми уявляємо сонце
Наш Всесвіт - це просто пристрій
Ми уявляємо сонце