| Сьогодні я знайшов у собі сили
|
| щоб відкрити очі і залишити все це позаду
|
| Тож відкрийте свій розум і усвідомте, що ваш прекрасний світ
|
| може забрати моє життя
|
| Я тону, тону швидше, будь ласка, дай мені дихати
|
| Повітря виходить, і я знову потребую ти
|
| Ти ламаєш мене і змушуєш здатися
|
| Ми як Ромео і Джульєтта.
|
| Стільки років минуло відтоді, як ми закохалися
|
| І пообіцяли, що ніколи не розлучимося
|
| але, здається, настав час
|
| що ти керуєш моїм життям
|
| без надії знайти й часу ховатися
|
| Я тону, тону швидше, будь ласка, дай мені дихати
|
| Повітря виходить, і я знову потребую ти
|
| Ти ламаєш мене і змушуєш здатися
|
| ми як Ромео і Джульєтта
|
| Код, який ми всі поклялися, життя, яке ми вибрали
|
| ми лише солдати спільної війни
|
| ми боремося і за це
|
| пристрасть любові ми можемо зазнати невдачі й померти
|
| Я ковзаю далі, ти падаєш швидше
|
| ти стаєш сильнішим, коли я стаю слабкішим, і я знаю…
|
| Я тону, тону швидше, будь ласка, дай мені дихати
|
| Повітря виходить, і я знову потребую ти
|
| Ти ламаєш мене і змушуєш здатися
|
| ми як Ромео і Джульєтта
|
| За сумними очима прийміть прощання
|
| Ми знову відступимо?
|
| І померти як Ромео і Джульєтта |