Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Магистраль, виконавця - Орбита. Пісня з альбому Магистраль (20 лет), у жанрі Русская поп-музыка
Дата випуску: 02.04.2020
Лейбл звукозапису: zeon
Мова пісні: Російська мова
Магистраль(оригінал) |
я лежу, тишина, а во мне магистраль. |
открываю глаза, слышу скрип своих век, |
вижу тень от ресниц и манящую даль, |
закрываю глаза, я жива или нет? |
магистраль понесет мне по венам любовь, |
снова скрип это я или может окно. |
а в дорогах моих ядовитая кровь, |
вновь уносит меня в мировое ничто. |
протезы души шуршат под ногами, |
их топчут разлука, нужда и печаль |
и люди гниют обливаясь слезами, |
но мне наплевать, ведь во мне магистраль… |
мне надоело так жить, |
говорила друзьям. |
я не могу тебя любить, |
ты знаешь и сам. |
мне надоело так жить. |
солнце в облаках, быстрая река — не для тебя |
мне надоело так жить, |
говорила друзьям. |
я не могу тебя любить, |
ты знаешь и сам. |
мне надоело так жить. |
солнце в облаках, быстрая река — не для тебя |
я живу и в сознанье умерших дней, |
я живу только в памяти бывших побед. |
говорить о пророчествах прошлих больней, |
чем катиться над пропастью будущих лет. |
что-то ушло, а что-то осталось. |
сердце забьется птицей в груди, |
я его отпущу, ведь такая усталость |
у меня накопилась за годы пути. |
тусклыйй свет, сизый дым и ожег сигаретный, |
только больше не слышу скрип сердца, а жаль, |
я лежу в облаках в тишине межпланетной |
и уносит меня навсегда магистраль… |
мне надоело так жить, |
говорила друзьям. |
я не могу тебя любить, |
ты знаешь и сам. |
мне надоело так жить. |
солнце в облаках, быстрая река — не для тебя |
мне надоело так жить, |
говорила друзьям. |
я не могу тебя любить, |
ты знаешь и сам. |
мне надоело так жить, |
солнце в облаках, быстрая река — не для тебя |
мне надоело так жить… |
солнце в облаках, быстрая река — не для тебя |
мне надоело так жить… |
солнце в облаках, быстрая река — не для тебя |
(переклад) |
я лежу, тиша, а мені магістраль. |
відкриваю очі, чую скрип своїх повік, |
бачу тінь від вій і манливу далечінь, |
заплющую очі, я жива чи ні? |
магістраль понесе мені по венам кохання, |
знову скрип це я або може вікно. |
а в дорогах моїх отруйна кров, |
знову забирає мене в світове ніщо. |
протези душі шарудять під ногами, |
їх топчуть розлука, потреба і сум |
і люди гниють обливаючись сльозами, |
але мені наплювати, адже мені магістраль… |
мені набридло так жити, |
говорила друзям. |
я не можу тебе любити, |
ти знаєш і сам. |
мені набридло так жити. |
сонце в хмарах, швидка річка — не для тебе |
мені набридло так жити, |
говорила друзям. |
я не можу тебе любити, |
ти знаєш і сам. |
мені набридло так жити. |
сонце в хмарах, швидка річка — не для тебе |
я живу і в свідомість померлих днів, |
я живу лише в пам'яті колишніх перемог. |
говорити про пророцтва минулих хворих, |
чим котитися над прірвою наступних літ. |
щось пішло, а щось залишилося. |
серце заб'ється птахом у грудях, |
я його відпущу, адже така втома |
у мене накопичилася за роки шляху. |
тьмяне світло, сизий дим і опік сигаретний, |
тільки більше не чую скрип серця, а жаль, |
я лежу в хмарах у тиші міжпланетної |
і забирає мене назавжди магістраль... |
мені набридло так жити, |
говорила друзям. |
я не можу тебе любити, |
ти знаєш і сам. |
мені набридло так жити. |
сонце в хмарах, швидка річка — не для тебе |
мені набридло так жити, |
говорила друзям. |
я не можу тебе любити, |
ти знаєш і сам. |
мені набридло так жити, |
сонце в хмарах, швидка річка — не для тебе |
мені набридло так жити. |
сонце в хмарах, швидка річка — не для тебе |
мені набридло так жити. |
сонце в хмарах, швидка річка — не для тебе |