Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Осенняя песня, виконавця - Ольви. Пісня з альбому Сказочный сон, у жанрі Классика метала
Дата випуску: 11.01.2009
Лейбл звукозапису: Believe
Мова пісні: Російська мова
Осенняя песня(оригінал) |
Жизнь покажется нам безрассудным, но красочным сном, |
В час, когда мы до бездны последней с тобою дойдем, |
Все изменит свой смысл — так меняет свой цвет первый снег, |
Чтоб дождем замереть на готовом к рассвету окне. |
Все изменит свой смысл — даже звук долгожданных шагов, |
Но пока ждем любви, предлагая взамен нелюбовь, |
И возносим себя до сияющих дивных высот, |
Просим верности в долг, а неверность идет нам в зачет… |
Всего лишь воздух, |
Всего лишь листва… |
Всего лишь звезды, |
Всего лишь слова, |
Всего лишь мольба, |
Осенняя песня, |
Последняя бездна. |
Гнев осядет золой на угольях погасших костров, |
Вдаль помчится на всех парусах серый флот облаков, |
Победителей нет — все равно, что случится потом |
В час, когда мы до бездны последней с тобою дойдем. |
Ветви тянутся верх, словно руки идущих на смерть, |
Солнце их не согреет — в тревожном плывет полусне, |
Листья и ветер, кружат в безысходности спора — |
Кто будет петь гимны недолгой священной весне. |
(переклад) |
Життя здасться нам безрозсудним, але барвистим сном, |
В час, коли ми до безодні останньої з тобою дійдемо, |
Все змінить свій сенс - так змінює свій колір перший сніг, |
Щоб дощем завмерти на готовому до світанку вікні. |
Все змінить свій сенс - навіть звук довгоочікуваних кроків, |
Але поки чекаємо любові, пропонуючи натомість нелюбов, |
І підносимо себе до сяючих дивних висот, |
Просимо вірності в борг, а невірність йде нам у залік… |
Лише повітря, |
Лише листя. |
Лише зірки, |
Лише слова, |
Лише благання, |
Осіння пісня, |
Остання безодня. |
Гнів осяде попелом на вугіллі погаслих вогнищ, |
Вдалину помчить на всіх вітрилах сірий флот хмар, |
Переможців немає — все одно, що станеться потім |
У годину, коли ми до безодні останньої з тобою дійдемо. |
Гілки тягнуться гору, немов руки, що йдуть на смерть, |
Сонце їх не зігріє — у тривожному пливе півсні, |
Листя і вітер, кружляють у безвихідності суперечки — |
Хто співатиме гімни недовгої священної весни. |