| Зачем они ко мне, собрались, думы?
| Навіщо вони до мене, зібралися, думи?
|
| Как воры ночью, в тихий мрак предместий,
| Як злодії вночі, в тиху морок передмість,
|
| Как коршуны- зловещи и угрюмы,
| Як шулі- зловісні і угрюми,
|
| Зачем жестокой, требовали мести?
| Навіщо жорстокою вимагали помсти?
|
| Ушла надежда, и мечты бежали,
| Пішла надія, і мрії бігли,
|
| Глаза мои, открылись от волнения,
| Очі мої, відкрилися від хвилювання,
|
| И я читал на призрачной скрижали,
| І я читав на примарній скрижалі,
|
| Свои слова, дела и помышления.
| Свої слова, справи та думки.
|
| За то что я спокойные очами,
| За що що я спокійні очима,
|
| Смотрел на уплывающих к победам,
| Дивився на спливаючих до перемог,
|
| За то что я горячими губами,
| За що що я гарячими губами,
|
| Касался губ, которым грех не ведом…
| Торкався губ, яким гріх не відомий…
|
| За то что эти руки, эти пальцы,
| За що ці руки, ці пальці,
|
| Не знали плуга, были слишком тонки.
| Не знали плуга, були надто тонкі.
|
| За то что песни- вечные скитальцы,
| За що що пісні-вічні мандрівники,
|
| Томили только, горестных и звонких.
| Томили тільки, сумних та дзвінких.
|
| За всё теперь! | За все тепер! |
| Настало время мести!
| Настав час помсти!
|
| Обманный, нежный храм, слепцы разрушат…
| Обманний, ніжний храм, сліпці зруйнують…
|
| Не думай, воры в тишине предместий,
| Не думай, злодії в тиші передмість,
|
| Как нищего, во тьме, меня задушат… | Як жебрака, у темряві, мене задушать… |