| І тоді ми знайдемо себе
|
| Потрапив у розвал, занурений у світло
|
| Ніяких сліз і більш неглибокої брехні
|
| Ви човен на морі, наповненому нескінченними видами
|
| Течіть у підводному морі всього, що називається життям, співайте на ходу!
|
| І жодних більше думок про небо й цих богів, що говорять нам брехню
|
| Ви співаєте пісні, а потім ми вмираємо
|
| І вони заважають нам бачити
|
| Подивіться на себе, ви вибираєте, що правда
|
| І запитайте все, що є, запитайте, що знали мертві
|
| І любіть все, що можете, зрештою, це те, що визначає вас
|
| Течіть у підводному морі всього, що називається життям, співайте на ходу!
|
| І жодних більше думок про небо й цих богів, що говорять нам брехню
|
| Ви співаєте пісні, а потім ми вмираємо
|
| І залиш свої біди позаду
|
| У вас є любов, у вас є допомога
|
| У вас є все, що вам потрібно, щоб скасувати
|
| Чоловіче, у мене є слова, а тобі нема чого залишити
|
| Течіть у підводному морі всього, що називається життям, співайте на ходу!
|
| І жодних більше думок про небо й цих богів, що говорять нам брехню
|
| Ви співаєте пісні, а потім ми вмираємо |