Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Алина, виконавця - Midway.
Дата випуску: 13.01.2010
Мова пісні: Російська мова
Алина(оригінал) |
Выпала роса и ночь такая длинная |
Всплывают образ |
И голос тихий твой Алина. |
Сегодня ровно неделя |
Как ты решила уйти, |
Ничем не мотивировав |
Один в пустой квартире. |
За вечерней беседой |
Любили пить чай. |
Алина говорила о странах, |
Которых он не знал. |
Улыбался в ответ, |
Она все понимала. |
Будто читала его мысли |
На расстоянии. |
По ночам во сне |
Алина мило бормотала — |
О снежном доме, солнце и водопадах. |
Рисовала картины, сочиняла стихи — |
Все о тех же краях, о тех же долинах |
Эх Алиночка, Алина, Алинушка |
Пережить бы одному эту зимушку |
Болит сердце, и страдает душа |
Эх Алиночка, Алина, Алинушка. |
Эх Алиночка, Алина, Алинушка |
Пережить бы одному эту зимушку |
Где же ты сейчас, и зачем тогда ушла |
Эх Алиночка, Алина, Алинушка. |
Жили в метрах шести |
От железной дороги |
Когда ходили поезда |
Заглядывали в окна — |
Кто — то в гости к кому — то На работу многие |
Они лежат в постели, |
играют в гляделки |
Кстати твой запах и сейчас |
На его подушке. |
Уж лучше бы не чувствовать |
Его в таком случае. |
Но вскоре он расстает, |
И станет чуть по лучше |
Ну, а пока вдыхает |
И думает о будущем. |
Вышел прогуляться, |
Что — то засиделся |
В толпе на улице |
Ищет твои черты лица. |
«Алина, стой! |
- |
Ой простите обознался» |
Да пожалуй надо |
Как-то дальше двигаться. |
Взял билет на первый рейс, |
И вот летит в горы, |
Точнее город гор — |
На берегу моря. |
Такое чувство |
Что ты не сходишь с его взгляда — |
Ты где — то рядом, |
В сон немного клонит правда. |
Прошло с тех пор 3 года. |
А от тебя ни весточки. |
Хоть бы пару строк, |
Чтоб узнать — как ты там. |
Вроде все по — старому |
На ноги поставил сам себя — |
Собираю золото по разным городам. |
Сотни смс, часы разговоров. |
Все по каким-то незнакомым номерам. |
Уже привык вроде, |
Но все равно порой |
Бегу к телефону, |
Обманывая сам себя. |
Алина собирала |
По кусочкам свой мир- |
Вокруг меня, тебя и Каждого в этом свете. |
Но там по-прежнему |
Тихо в пустой квартире. |
Зато растут внуки — |
У них свои дети. |
Потихоньку понимание, |
Приходят мысли. |
Он отвел глаза, |
Уже работа близкая. |
Какой-то странный сон, |
Запомнил только имя |
Едва обидный образ |
Девочки Алины. |
(переклад) |
Випала роса і така довга ніч |
Спливають образ |
І голос тихий твій Аліна. |
Сьогодні рівно тиждень |
Як ти вирішила піти, |
Нічим не мотивувавши |
Один у порожній квартирі. |
За вечірньою бесідою |
Любили пити чай. |
Аліна говорила про країни, |
Яких він не знав. |
Усміхався у відповідь, |
Вона все розуміла. |
Неначе читала його думки |
На відстані. |
По ночах у сні |
Аліна мило бурмотіла — |
Про сніговий будинок, сонце і водоспади. |
Малювала картини, складала вірші — |
Все про ті ж краї, про ті долини |
Ех Аліночка, Аліна, Алінушка |
Пережити би одному цю зимушку |
Болить у серці, і страдає душа |
Ех Аліночка, Аліна, Алінушка. |
Ех Аліночка, Аліна, Алінушка |
Пережити би одному цю зимушку |
Де ж ти зараз, і навіщо тоді пішла |
Ех Аліночка, Аліна, Алінушка. |
Жили в метрах шести |
Від залізниці |
Коли ходили потяги |
Заглядали у вікна — |
Хто — то в гості до кого — то На роботу багато |
Вони лежать у постелі, |
грають у глядалки |
До речі, твій запах і зараз |
На його подушці. |
Вже краще би не відчувати |
Його в такому разі. |
Але незабаром він розстає, |
І стане трохи по краще |
Ну, а поки вдихає |
І думає про майбутнє. |
Вийшов прогулятися, |
Що — те засидівся |
У натовпі на вулиці |
Шукає твої риси обличчя. |
«Аліно, стій! |
- |
Ой пробачте дізнався» |
Так мабуть треба |
Якось далі рухатись. |
Взяв квиток на перший рейс, |
І ось летить у гори, |
Точніше місто гор — |
На березі моря. |
Таке відчуття |
Що ти не сходиш з його погляду— |
Ти де — то рядом, |
Всон трохи клонить правда. |
Пройшло з тих пір 3 роки. |
А від тебе ні весточки. |
Хоч би пару рядків, |
Щоб дізнатися - як ти там. |
Начебто все по — старому |
На ноги поставив сам себе — |
Збираю золото по різних містах. |
Сотні смс, годинник розмов. |
Все за якимись незнайомими номерами. |
Вже звик начебто, |
Але все одно часом |
Біжу до телефону, |
Обдурюючи сам себе. |
Аліна збирала |
По шматочках свій світ- |
Навколо мене, тебе і кожного в цьому світі. |
Але там як і раніше |
Тихо у порожній квартирі. |
Натомість ростуть онуки — |
У них свої діти. |
Потроху розуміння, |
Приходять думки. |
Він відвів очі, |
Вже робота близька. |
Якийсь дивний сон, |
Запам'ятав лише ім'я |
Ледве образливий образ |
Дівчатка Аліни. |