Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні L'acrobata, виконавця - Michele Zarrillo. Дата випуску: 18.05.2001
Мова пісні: Італійська
L'acrobata(оригінал) |
| C' un mare in silenzio quass№ e rete non ho |
| Ma cresce il tamburo nel blu e mi lancerІ |
| E fermano il fiato per me ma li stupirІ |
| Nel cerchio che poi nel vuoto farІ. |
| La case la gente le vie lontane laggi№ |
| Gli errori degli uomini qui non contano pi№ |
| La soglia del male che in noi io supererІ |
| E fino in platea ti raggiungerІ. |
| Amore che devo inventare |
| Io come i poeti e gli uccelli qui in terra equilibrio non ho |
| Ma il cuore mi spinge a rischiare |
| E su questo filo attaccato alla luna ogni sera vivrІ |
| Morendo davanti ai tuoi occhi e al tuo seno mi libererІ |
| Nel volo che so. |
| Accarezzo il tuo grano e poi su nell’immensit |
| Qualunque promessa sar pi№ vera da qua |
| Per lunghi secondi finch© dimenticherІ |
| Che un uomo quass№ restare non puІ. |
| Amore che devo inventare |
| Io come i bambini e gli acrobati a terra un mio senno non ho |
| Ma il cuore mi spinge a rischiare |
| E su questo trapezio che passa ogni sera e non torna mai pi№ |
| E che tenerezza afferrarti le mani, portarti nel blu |
| E non scendere pi№ |
| Ђ¦ Perdonami questa bugia pi№ grande di noi |
| ma come vorrei |
| portarti lass№ |
| non scendere pi№ Ђ¦ non scendere pi№ |
| (переклад) |
| Тут нагорі тихе море, а в мене немає сітки |
| Але барабан росте в блакиті і він мене кине |
| І вони зупиняють дихання для мене, але це їх вразить |
| У колі, яке я потім зроблю в порожнечі. |
| Там живуть люди на далеких вулицях |
| Чоловічі помилки тут вже не мають значення |
| Поріг зла, який я подолаю в нас |
| І до глядачів я приєднаюся до вас. |
| Любов, яку я маю вигадати |
| Як поети й птахи, я не маю рівноваги тут, на землі |
| Але серце спонукає мене ризикувати |
| І на цій нитці, прикріпленій до місяця, я буду жити кожен вечір |
| Смерть на твоїх очах і на твоїх грудях звільнить мене |
| У польоті знаю. |
| Я песту твоє зерно, а потім у неосяжність |
| Будь-які обіцянки звідси будуть більш правдивими |
| Довгі секунди, поки він не забуде |
| Що чоловік тут, нагорі, не може залишитися. |
| Любов, яку я маю вигадати |
| Я, як діти й акробати на землі, не розумію свого |
| Але серце спонукає мене ризикувати |
| І на цій трапеції, яка щовечора проходить і більше не повертається |
| А яка ніжність схопити твої руки, забрати тебе в блакить |
| І не спускайся більше |
| ... Пробачте мені цю брехню більшу за нас |
| але як хотілося б |
| відвези тебе туди |
| не спускайся більше… не спускайся більше |