Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні The Lost Cause, виконавця - Legendary Shack Shakers. Пісня з альбому Agridustrial, у жанрі Иностранный рок
Дата випуску: 12.04.2010
Лейбл звукозапису: Muddy Roots
Мова пісні: Англійська
The Lost Cause(оригінал) |
A company of skeletons in rags |
March home under tattered white flags |
Dusty Bibles and deep empty pockets |
Dark dreams and deeper eye sockets |
We ain’t right in the head, and our women lay dead |
We’re the losers who chose The Lost Cause |
But home wasn’t built in a day |
It’s the hard price of pride that we pay |
No more cornbread, culture, or cotton |
And nothing here grows but fingernails in our coffins |
Old warriors tell ghost stories, old ghosts tell war stories |
Such is the case, The Lost Cause |
No government, cheese, and no cow |
Just acres of skulls and a plough |
But Bluegrass, we’ve grown used to you |
Like tree roots grows through a rusty old shoe |
Now our bright, sunny South, tastes copper in the mouth |
No, we’ll never forget our Lost Cause |
And the vulturous picking at bones |
Lone chimneys like headstones for homes |
Make those tattered white flags that hung at half-mast |
Beat red with the blood sucked up through the staff |
From the dirt where they plant us |
«Sic Semper Tyrannis!» |
May we one day avenge our Lost Cause |
(переклад) |
Компанія скелетів у лахмітті |
Марш додому під пошарпаними білими прапорами |
Запорошені Біблії та глибокі порожні кишені |
Темні сни та глибші очниці |
Ми з головою не в порядку, а наші жінки лежали мертві |
Ми невдахи, які обрали The Lost Cause |
Але дім був побудований не за день |
Це важка ціна гордості, яку ми платимо |
Немає більше кукурудзяного хліба, культури чи бавовни |
І нічого тут не росте, крім нігтів у наших трунах |
Старі воїни розповідають історії про привидів, старі привиди розповідають історії про війну |
Ось такий випадок, The Lost Cause |
Ні уряду, ні сиру, ні корови |
Лише гектари черепів і плуг |
Але Блуграсс, ми звикли до вас |
Як коріння дерева проростає крізь іржавий старий черевик |
Тепер наш яскравий, сонячний Південь смакує міддю в роті |
Ні, ми ніколи не забудемо нашу Втрачену справу |
І стерв'ятник, який збирає кістки |
Самотні димарі, як надгробки для будинків |
Зробіть ці пошарпані білі прапори, які висіли наполовину |
Удар червоним із кров’ю, висмоктаною через посох |
Від бруду, куди нас садять |
«Sic Semper Tyrannis!» |
Нехай ми одного разу помстимося за нашу втрачену справу |