| Плачет на дорогах зима, о весне разнёсся слушок,
| Плаче на дорогах зима, про весну рознісся чутка,
|
| Ну, давай с тобой мы, зима, выпьем на двоих посошок.
| Ну, давай з тобою ми, зима, вип'ємо на двох ціпків.
|
| Ветерком колючим и злым приласкай да так, чтобы в крик,
| Вітерком колючим і злим приласкай так, щоб у крик,
|
| Всё, что мы должны, отдадим, нам не век отпущен, а миг.
| Все, що ми маємо, віддамо, нам не вік відпущений, а мить.
|
| Зима, зима, забытый край,
| Зима, зима, забутий край,
|
| Зима, зима, вороний край,
| Зима, зима, вороний край,
|
| Зима, зима, любви не знал,
| Зима, зима, кохання не знав,
|
| Грешил я телом, а душой страдал.
| Грішив я тілом, а душею страждав.
|
| Ледоход пошёл по реке, обгладал последнюю кость,
| Льодохід пішов по ріці, огладав останню кістку,
|
| Сыт и пьян, и нос в табаке, и унялась вроде бы злость.
| Сит і п'ян, і ніс у тютюн, і вгамувалась наче би злість.
|
| И бросаю взор в небеса, где трезвонят лихо грачи,
| І кидаю погляд у небеса, де дзвонять лихо граки,
|
| Мне б услышать вновь голоса, те, что потерялись в ночи.
| Мені почути знову голоси, ті, що загубилися вночі.
|
| Зима, зима, забытый край,
| Зима, зима, забутий край,
|
| Зима, зима, вороний край,
| Зима, зима, вороний край,
|
| Зима, зима, любви не знал,
| Зима, зима, кохання не знав,
|
| Грешил я телом, а душой страдал.
| Грішив я тілом, а душею страждав.
|
| Мы стареем день ото дня, поперёк стареем и вдоль,
| Ми старіємо з кожним днем, поперек старіємо і вздовж,
|
| Заползает в душу змея, превращаясь в зависть и боль.
| Заповзає в душу змія, перетворюючись на заздрість і біль.
|
| И тревожный скрип у дверей, и прохладней всё у огня,
| І тривожний скрип у дверей, і прохолодніше все біля вогню,
|
| Да потому что нет якорей, нету ни следов, ни жилья.
| Так бо немає якорів, немає ні слідів, ні житла.
|
| Зима, зима, забытый край,
| Зима, зима, забутий край,
|
| Зима, зима, вороний край,
| Зима, зима, вороний край,
|
| Зима, зима, любви не знал,
| Зима, зима, кохання не знав,
|
| Грешил я телом, а душой страдал.
| Грішив я тілом, а душею страждав.
|
| А зима все плачет навзрыд, снежные пусты облака,
| А зима все плаче ридма, снігові порожні хмари,
|
| В грязных лужах дряхлый прикид, и в руках не дрын, а клюка.
| В брудних калюжах старезний прикид,і в руках не дрин, а клюка.
|
| Всё пройдёт — и счастье и грех, лишь зима, как тут не крути,
| Все пройде — і щастя і гріх, лише зима, як тут не крути,
|
| Соберёт в котомочку снег и уйдёт, чтоб снова придти.
| Збере в котомочку сніг і піде, щоб знову прийти.
|
| Зима, зима, забытый край,
| Зима, зима, забутий край,
|
| Зима, зима, вороний край,
| Зима, зима, вороний край,
|
| Зима, зима, любви не знал,
| Зима, зима, кохання не знав,
|
| Грешил я телом, а душой страдал.
| Грішив я тілом, а душею страждав.
|
| Зима, зима, забытый край,
| Зима, зима, забутий край,
|
| Зима, зима, вороний край,
| Зима, зима, вороний край,
|
| Зима, зима, любви не знал,
| Зима, зима, кохання не знав,
|
| Грешил я телом, а душой страдал | Грішив я тілом, а душею страждав |