| Дитино, скажи хоч би, слово, останній поцілунок
 | 
| Для нас все це нове, але прокладемо новий шлях
 | 
| Розбита дорога, нам пофіг, так і нехай
 | 
| Адже світло в твоїх очах, одразу прожене мій смуток
 | 
| Я думав бачу нас на крізь, але на особі питання
 | 
| Твій сміх вганяє в раш, дитинко, ніби передоз
 | 
| Давай забий ж у мені цвях, скажи мені, що я гость
 | 
| У твоєму холодному світі, я залишусь, так ти кинь
 | 
| Я викурю дві цигарки, заповню порожнечу
 | 
| Поїздки на метро, лише наганяють нудьгу
 | 
| Дітка прокол на моєму вусі, нагадає, що ти тут
 | 
| Тебе проковтне безодня тоді теж впаду
 | 
| У таксі остання поїздка і все щось біжать
 | 
| Рука стискає міцно, це все не наяву
 | 
| Зупиніть мій час лише 45 хвилин
 | 
| Стривай, не йди, ще хоча б п'ять хвилин
 | 
| Адже я помилка в цьому світі
 | 
| Спалимо весь світ вщент і втечемо звідси або
 | 
| Ми будемо століття мовчати, і бачити на автомобілі
 | 
| Як мало нам залишилося дитя час 04
 | 
| Це 404
 | 
| Давай запам'ятаємо цю ніч і вип'ємо все на тусі
 | 
| Коли ти, поруч, дитинко, я розсиплюсь ніби намисто
 | 
| Я не знаю чому, ти бачиш у мені плюси
 | 
| Забув про них давно, ти знаєш, дитинко, та й хуй з ним
 | 
| Мене вабить це місто, ти знаєш чому
 | 
| Залишитися б з тобою вдома, якщо кинеш, я зрозумію
 | 
| Я прилікую ніби ворон, відгукнуся на біду
 | 
| Я прилечу в холодне місто, дитинко знаєш чому
 | 
| Адже я знайшовся в цьому світі
 | 
| Перестану бути собою, щоб залишитися з тобою світі
 | 
| Де спалимо весь світ вщент і втечемо звідси милі
 | 
| Ми не будемо повік мовчати і дітка нахуй усі мобіли |