| Дитино, скажи хоч би, слово, останній поцілунок
|
| Для нас все це нове, але прокладемо новий шлях
|
| Розбита дорога, нам пофіг, так і нехай
|
| Адже світло в твоїх очах, одразу прожене мій смуток
|
| Я думав бачу нас на крізь, але на особі питання
|
| Твій сміх вганяє в раш, дитинко, ніби передоз
|
| Давай забий ж у мені цвях, скажи мені, що я гость
|
| У твоєму холодному світі, я залишусь, так ти кинь
|
| Я викурю дві цигарки, заповню порожнечу
|
| Поїздки на метро, лише наганяють нудьгу
|
| Дітка прокол на моєму вусі, нагадає, що ти тут
|
| Тебе проковтне безодня тоді теж впаду
|
| У таксі остання поїздка і все щось біжать
|
| Рука стискає міцно, це все не наяву
|
| Зупиніть мій час лише 45 хвилин
|
| Стривай, не йди, ще хоча б п'ять хвилин
|
| Адже я помилка в цьому світі
|
| Спалимо весь світ вщент і втечемо звідси або
|
| Ми будемо століття мовчати, і бачити на автомобілі
|
| Як мало нам залишилося дитя час 04
|
| Це 404
|
| Давай запам'ятаємо цю ніч і вип'ємо все на тусі
|
| Коли ти, поруч, дитинко, я розсиплюсь ніби намисто
|
| Я не знаю чому, ти бачиш у мені плюси
|
| Забув про них давно, ти знаєш, дитинко, та й хуй з ним
|
| Мене вабить це місто, ти знаєш чому
|
| Залишитися б з тобою вдома, якщо кинеш, я зрозумію
|
| Я прилікую ніби ворон, відгукнуся на біду
|
| Я прилечу в холодне місто, дитинко знаєш чому
|
| Адже я знайшовся в цьому світі
|
| Перестану бути собою, щоб залишитися з тобою світі
|
| Де спалимо весь світ вщент і втечемо звідси милі
|
| Ми не будемо повік мовчати і дітка нахуй усі мобіли |