| Ти вперше взимку на Ризькому узмор'ї,
|
| Тобі у свободу віриться ледве,
|
| Пустельний пляж, військовий санаторій
|
| І на табло: «Погода номер два»!
|
| Погода номер два, тумани чари,
|
| Крадуть у кроку звук, у погляду горизонт
|
| Творять і розчиняють в небі чайок,
|
| Зима на море твідовий сезон.
|
| Дивись, утікач — сліпе сонце над сивою водою.
|
| Твідовий сезон. |
| Прибій хрумкий льодом у ніг.
|
| І чайки, плачучи, ловлять хліб.
|
| Їхній плач звучить у твоїх ночах.
|
| Адже ти як раніше знову такий самотній.
|
| Мороз і водорості. |
| Туман безмежний,
|
| Безлюдний пляж - купатися не резон!
|
| Пісок засніжений, де ти влітку був такий п'яний, такий ніжний.
|
| Твідовий сезон!
|
| Але ти даремно так відчайдушно сумний.
|
| Ані не захоплений погодою номер два.
|
| Поглянь на море і послухай чайок.
|
| Ти розрізниш слова:
|
| Приспів:
|
| Дивись, я чайка, я качусь на хвилях,
|
| Грають мною солоний вітер і прибій,
|
| Але знаю я чарівний плач, він зазвучить у твоїх ночах,
|
| І сірим птахом полетить за тобою, за тобою...
|
| Дивись, я — чайка, я качусь на хвилях.
|
| Грають мною солоний вітер і прибій.
|
| Але знаю я чарівний плач,
|
| він зазвучить у твоїх ночах
|
| І сірим птахом полетить за тобою, |