Переклад тексту пісні У нас в раю - Ирина Богушевская

У нас в раю (оригінал)

Ждать не надо лета, чтоб узнать, что счастье есть.
Ждать не буду лета, чтоб сказать, что счастье здесь.
Я узнала тайну: для надежды, для мечты
Мне никто не нужен.
Даже ты.
Апрель у нас в раю с золотыми лучами.
Сентябрь у нас в раю – с серебристым дождём.
Здесь счастье нам дано то в любви, то в печали.
Оно со мной в тот миг, что я плачу о нём.
Будь благословенным, детский смех у нас в раю,
Вешнее цветенье – и первый снег у нас в раю.
Верность и измена, боль и страсть, и тьма, и свет –
Всё здесь есть.
Вот только говорят, что смерти нет.
Июль у нас в раю сыплет звёзды ночами.
Ноябрь у нас в раю плачет ночью и днём.
Здесь счастье нам дано то в любви, то в печали.
Оно со мной в тот миг, что я плачу о нём.
Молча смотрит бездна на летящие огни.
Ах, Отец небесный, Ты спаси, Ты сохрани.
У черты последней, жизни вечной на краю
Я скажу: "Оставь меня в раю, у нас в раю.
Ведь там опять весна расплескалась ручьями.
Ведь там опять зима с этим белым огнём.
Оставь меня в раю, средь любви и печали.
Я всё тебе спою, что узнаю о нём".

У нас в раю (переклад)

Чекати не треба літа, щоби дізнатися, що щастя є.
Чекати не буду літа, щоб сказати, що щастя тут.
Я дізналася про таємницю: для надії, для мрії
Мені ніхто не потрібен.
Навіть ти.
Квітень у нас у раю із золотими променями.
Вересень у нас у раю – зі сріблястим дощем.
Тут щастя нам дано то любові, то печалі.
Воно зі мною в ту мить, що я плачу про нього.
Будь благословенним, дитячий сміх у нас у раю,
Весняне цвітіння – і перший сніг у нас у раю.
Вірність і зрада, біль і пристрасть, і темрява, і світло
Все тут є.
От тільки-но кажуть, що смерті немає.
Липень у нас у раю сипле зірки ночами.
Листопад у нас у раю плаче вночі та вдень.
Тут щастя нам дано то любові, то печалі.
Воно зі мною в ту мить, що я плачу про нього.
Мовчки дивиться безодня на вогні, що летять.
Ах, Отче небесний, Ти спаси, Ти збережи.
У риси останньої, життя вічне на краю
Я скажу: "Залиш мене в раю, у нас у раю.
Адже там знову весна розхлюпалася струмками.
Адже там знову зима із цим білим вогнем.
Залиш мене в раю, серед любові та смутку.
Я все тобі заспіваю, що дізнаюся про нього».