| Чекати не треба літа, щоби дізнатися, що щастя є. | 
| Чекати не буду літа, щоб сказати, що щастя тут. | 
| Я дізналася про таємницю: для надії, для мрії | 
| Мені ніхто не потрібен. | 
| Навіть ти. | 
| Квітень у нас у раю із золотими променями. | 
| Вересень у нас у раю – зі сріблястим дощем. | 
| Тут щастя нам дано то любові, то печалі. | 
| Воно зі мною в ту мить, що я плачу про нього. | 
| Будь благословенним, дитячий сміх у нас у раю, | 
| Весняне цвітіння – і перший сніг у нас у раю. | 
| Вірність і зрада, біль і пристрасть, і темрява, і світло | 
| Все тут є. | 
| От тільки-но кажуть, що смерті немає. | 
| Липень у нас у раю сипле зірки ночами. | 
| Листопад у нас у раю плаче вночі та вдень. | 
| Тут щастя нам дано то любові, то печалі. | 
| Воно зі мною в ту мить, що я плачу про нього. | 
| Мовчки дивиться безодня на вогні, що летять. | 
| Ах, Отче небесний, Ти спаси, Ти збережи. | 
| У риси останньої, життя вічне на краю | 
| Я скажу: "Залиш мене в раю, у нас у раю. | 
| Адже там знову весна розхлюпалася струмками. | 
| Адже там знову зима із цим білим вогнем. | 
| Залиш мене в раю, серед любові та смутку. | 
| Я все тобі заспіваю, що дізнаюся про нього». |