| Чекати не треба літа, щоби дізнатися, що щастя є.
|
| Чекати не буду літа, щоб сказати, що щастя тут.
|
| Я дізналася про таємницю: для надії, для мрії
|
| Мені ніхто не потрібен. |
| Навіть ти.
|
| Квітень у нас у раю із золотими променями.
|
| Вересень у нас у раю – зі сріблястим дощем.
|
| Тут щастя нам дано то любові, то печалі.
|
| Воно зі мною в ту мить, що я плачу про нього.
|
| Будь благословенним, дитячий сміх у нас у раю,
|
| Весняне цвітіння – і перший сніг у нас у раю.
|
| Вірність і зрада, біль і пристрасть, і темрява, і світло
|
| Все тут є. |
| От тільки-но кажуть, що смерті немає.
|
| Липень у нас у раю сипле зірки ночами.
|
| Листопад у нас у раю плаче вночі та вдень.
|
| Тут щастя нам дано то любові, то печалі.
|
| Воно зі мною в ту мить, що я плачу про нього.
|
| Мовчки дивиться безодня на вогні, що летять.
|
| Ах, Отче небесний, Ти спаси, Ти збережи.
|
| У риси останньої, життя вічне на краю
|
| Я скажу: "Залиш мене в раю, у нас у раю.
|
| Адже там знову весна розхлюпалася струмками.
|
| Адже там знову зима із цим білим вогнем.
|
| Залиш мене в раю, серед любові та смутку.
|
| Я все тобі заспіваю, що дізнаюся про нього». |