| Б'є барабан і рояль вступає, | 
| Серце стукає і кларнет зітхає, | 
| У залі світло згасло. | 
| І ось зараз для вас | 
| Сльози розлуки, мрії про щастя, | 
| Пристрасті-мордасті та інші напасті, | 
| Все як в перший раз, | 
| Знову весь цей джаз, | 
| Де музиці все одно, де музиці все одно. | 
| Не я граю музику, вона грає мною | 
| Як лялькою. | 
| Музиці все одно, а цій музиці все одно. | 
| Не я граю музику, вона грає мною. | 
| Рига, Самара, Москва, Палермо — | 
| Наш навігатор бухав, мабуть. | 
| П'ять ночей не спиш, | 
| Все їдеш і летиш. | 
| Лідазу на зв'язки, а кальцій у вену, | 
| І весь такий незвичайний | 
| Скачеш і співаєш, | 
| Так так і здохнеш не за грош. | 
| Замри, помри, помри, неділі, | 
| І знов рухай вперед і з піснею: | 
| Такий тобі випав білет. | 
| І раптом одного разу відмовить зв'язки, | 
| І мовча публіка чекає на розв'яки | 
| І, здається, більше сил немає і немає і немає. | 
| А музиці все одно, а цій музиці все одно. | 
| Не я граю музику, вона грає мною | 
| Як лялькою. | 
| Музиці все одно, такий ось цей джаз, | 
| Не ми граємо музику, вона грає в нас. | 
| І так ти співаєш на розрив аорти, | 
| Зали, вокзали, аеропорти, | 
| Сотні нових очей, | 
| І все це для вас. | 
| Але хто раптом вирішив, чому я винна | 
| Все розповісти вам, поки жива, | 
| Співати як пісню шлях мій | 
| Крізь рай та пекло¦земної. | 
| І незрозуміла ігри інтрига, | 
| Але я люблю її ради миті, | 
| Коли ми ніби летимо. | 
| Незримо хтось стоїть над нами, | 
| І душу раптом обпалює полум'я, | 
| І здається: кожен любимо, любимо. | 
| А музика звучить, весь цей вічний джаз, | 
| Не ми граємо музику, вона грає в нас | 
| Як у ляльки. | 
| Шановні панове і пани! | 
| У нашій програмі романи і драми, | 
| Зустріч двох сердець | 
| І повний... ц. | 
| У нашій живій музичній скриньці | 
| Скачуть і сміються живі ляльки, | 
| Але у фіналі шоу | 
| Все буде добре. | 
| Великого цілого всім і частині, | 
| І в небо дивляться з мольбою про щастя | 
| Шість мільярдів пар очей. | 
| І кожен вірить: ось-ось звідти | 
| Поллється світло і почнеться диво, | 
| І нехай так буде цього разу. | 
| Нехай музика звучить, нехай музиці все одно. | 
| Не я граю музику, вона грає мною | 
| Як лялькою. | 
| Музиці все одно, такий ось цей джаз, | 
| Не ми граємо музику, вона грає в нас. |