Переклад тексту пісні Минусы - Invektiva

Минусы (оригінал)

Я не развиваюсь не капельки-
Ты становишься похожа на сон с годами.
Сладкие слова, мы так часто плакали
И вечно будем помнить, что случилось с нами…
Я тебе подарил свою радость-
Ты мне отдала свои слезы.
Знаешь, когда ты начинаешь плакать,
В нашем саду распускаются розы…
И я Смешной урод с дырою в сердце
Ты С сердцем в комнате с забитой дверцей
Тихо
Зима поглотила наше тепло,
Как же нам повезло.
Нам повезло…
Растворюсь в том, что считаю памятью,
В глубине души ощущая все заново,
Может быть, я не должен был никогда плакать,
Но мне всех вокруг так безумно жалко.
Иногда я просто не понимаю,
Ради чего я с утра просыпаюсь,
Но ты же знаешь так безумно стараюсь
Забыть тебя, в себе разрываюсь!
Ты так хотела быть идеальной,
А я хотел быть всегда…
Все наши споры пусты и банальны.
В уголок губ я целую тебя.
Тихо плачем об одном и том же-
Этот ебаный мир не возможен без слез,
Постоянно чего-то становиться мало,
Умирает наш сад из прекрасных роз…
И я Смешной урод с дырою в сердце
Ты С сердцем в комнате с забитой дверцей
Тихо
Зима поглотила наше тепло,
Как же нам повезло.
Нам повезло…
И на миллиарды осколков
Разлетится мое сердце,
И все мое грустное счастье
В маленькой комнатке, с забитой дверцей.
Ты утром рано проснешься
От лучика солнца на свое лице.
Знаешь,
Я никогда не забуду
Того,
Что было в конце…
И я Смешной урод с дырою в сердце
Ты С сердцем в комнате с забитой дверцей
Тихо
Зима поглотила наше тепло,
Как же нам повезло.
Нам повезло…

Минусы (переклад)

Я не розвиваюсь не крапельки-
Ти стаєш схожою на сон з роками.
Солодкі слова, ми так часто плакали
І вічно пам'ятатимемо, що трапилося з нами.
Я тобі подарував свою радість-
Ти мені віддала свої сльози.
Знаєш, коли ти починаєш плакати,
У нашому саду розпускаються троянди...
І я Смішний виродок з діркою в серце
Ти з серцем в кімнаті із забитими дверцятами
Тихо
Зима поглинула наше тепло,
Як нам пощастило.
Нам пощастило…
Розчинюся в тому, що вважаю пам'яттю,
В глибині душі відчуваючи все наново,
Може, я не повинен був ніколи плакати,
Але мені всіх навколо так шалено шкода.
Іноді я просто не розумію,
Заради чого я з ранку прокидаюся,
Але ти ж знаєш так шалено намагаюсь
Забути тебе, в собі розриваюся!
Ти так хотіла бути ідеальною,
А я хотів бути завжди...
Всі наші суперечки порожні і банальні.
У куточок губ я цілую тебе.
Тихо плачемо про одному і тому ж-
Цей ебаний світ неможливий без сліз,
Постійно чогось ставати мало,
Вмирає наш сад з прекрасних троянд.
І я Смішний виродок з діркою в серце
Ти з серцем в кімнаті із забитими дверцятами
Тихо
Зима поглинула наше тепло,
Як нам пощастило.
Нам пощастило…
І на мільярди уламків
Розлетиться моє серце,
І все моє сумне щастя
У маленькій кімнатці, із забитими дверцятами.
Ти ранком рано прокинешся
Від лучка сонця на своє обличчя.
Знаєш,
Я ніколи не забуду
Того,
Що було в кінці...
І я Смішний виродок з діркою в серце
Ти з серцем в кімнаті із забитими дверцятами
Тихо
Зима поглинула наше тепло,
Як нам пощастило.
Нам пощастило…