Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Минусы, виконавця - Invektiva. Пісня з альбому Жизнь. Ненависть. Любовь. Смерть, у жанрі АльтернативаМинусы(оригінал) |
| Я не развиваюсь не капельки- |
| Ты становишься похожа на сон с годами. |
| Сладкие слова, мы так часто плакали |
| И вечно будем помнить, что случилось с нами… |
| Я тебе подарил свою радость- |
| Ты мне отдала свои слезы. |
| Знаешь, когда ты начинаешь плакать, |
| В нашем саду распускаются розы… |
| И я Смешной урод с дырою в сердце |
| Ты С сердцем в комнате с забитой дверцей |
| Тихо |
| Зима поглотила наше тепло, |
| Как же нам повезло. |
| Нам повезло… |
| Растворюсь в том, что считаю памятью, |
| В глубине души ощущая все заново, |
| Может быть, я не должен был никогда плакать, |
| Но мне всех вокруг так безумно жалко. |
| Иногда я просто не понимаю, |
| Ради чего я с утра просыпаюсь, |
| Но ты же знаешь так безумно стараюсь |
| Забыть тебя, в себе разрываюсь! |
| Ты так хотела быть идеальной, |
| А я хотел быть всегда… |
| Все наши споры пусты и банальны. |
| В уголок губ я целую тебя. |
| Тихо плачем об одном и том же- |
| Этот ебаный мир не возможен без слез, |
| Постоянно чего-то становиться мало, |
| Умирает наш сад из прекрасных роз… |
| И я Смешной урод с дырою в сердце |
| Ты С сердцем в комнате с забитой дверцей |
| Тихо |
| Зима поглотила наше тепло, |
| Как же нам повезло. |
| Нам повезло… |
| И на миллиарды осколков |
| Разлетится мое сердце, |
| И все мое грустное счастье |
| В маленькой комнатке, с забитой дверцей. |
| Ты утром рано проснешься |
| От лучика солнца на свое лице. |
| Знаешь, |
| Я никогда не забуду |
| Того, |
| Что было в конце… |
| И я Смешной урод с дырою в сердце |
| Ты С сердцем в комнате с забитой дверцей |
| Тихо |
| Зима поглотила наше тепло, |
| Как же нам повезло. |
| Нам повезло… |
| (переклад) |
| Я не розвиваюсь не крапельки- |
| Ти стаєш схожою на сон з роками. |
| Солодкі слова, ми так часто плакали |
| І вічно пам'ятатимемо, що трапилося з нами. |
| Я тобі подарував свою радість- |
| Ти мені віддала свої сльози. |
| Знаєш, коли ти починаєш плакати, |
| У нашому саду розпускаються троянди... |
| І я Смішний виродок з діркою в серце |
| Ти з серцем в кімнаті із забитими дверцятами |
| Тихо |
| Зима поглинула наше тепло, |
| Як нам пощастило. |
| Нам пощастило… |
| Розчинюся в тому, що вважаю пам'яттю, |
| В глибині душі відчуваючи все наново, |
| Може, я не повинен був ніколи плакати, |
| Але мені всіх навколо так шалено шкода. |
| Іноді я просто не розумію, |
| Заради чого я з ранку прокидаюся, |
| Але ти ж знаєш так шалено намагаюсь |
| Забути тебе, в собі розриваюся! |
| Ти так хотіла бути ідеальною, |
| А я хотів бути завжди... |
| Всі наші суперечки порожні і банальні. |
| У куточок губ я цілую тебе. |
| Тихо плачемо про одному і тому ж- |
| Цей ебаний світ неможливий без сліз, |
| Постійно чогось ставати мало, |
| Вмирає наш сад з прекрасних троянд. |
| І я Смішний виродок з діркою в серце |
| Ти з серцем в кімнаті із забитими дверцятами |
| Тихо |
| Зима поглинула наше тепло, |
| Як нам пощастило. |
| Нам пощастило… |
| І на мільярди уламків |
| Розлетиться моє серце, |
| І все моє сумне щастя |
| У маленькій кімнатці, із забитими дверцятами. |
| Ти ранком рано прокинешся |
| Від лучка сонця на своє обличчя. |
| Знаєш, |
| Я ніколи не забуду |
| Того, |
| Що було в кінці... |
| І я Смішний виродок з діркою в серце |
| Ти з серцем в кімнаті із забитими дверцятами |
| Тихо |
| Зима поглинула наше тепло, |
| Як нам пощастило. |
| Нам пощастило… |