Переклад тексту пісні Мой город - iMba

Мой город (оригінал)

Это все не правда, что какие-то китайцы
Живут в Поднебесной и Конфуция читают.
Ты видел хоть раз закаты на набке,
Читая добрые книги и хапая хапки?
В то время, когда огромное красное солнце
Падает в Волгу озаряя светом неба,
А ты с друзьями, которые уже в наколках,
Разговариваешь о жизни о были и небыли,
Она проходит, но у каждого по разному:
Кто-то видит её в мутках, кто-то в стразах,
Кто-то просыпаясь видит утро, кто-то вечер,
Но ведь и то и то по сути бесконечно.
Хочу солнце над головой,
Смотреть на неба и прибой,
по тротуарам стирая тапки,
По темным аркам и по моей любимой набке.
Хочу солнце над головой,
Смотреть на неба и прибой,
по тротуарам стирая тапки,
По темным аркам и по моей любимой набке.
В то редкое время, когда я не сижу в инете,
Я выхожу в город, всматриваясь в окна,
Странно так, ленинградка вся промокла,
И это дурацкое стечение обстоятельств,
Что лавки все заняты и на них нет приятелей,
Ну ладно что пойду до троицкого рынка,
И все бы не чего, но эта хуёво выложенная плитка
Просто после дождя здесь скапливаются лужи,
И вроде водосток везде, но нахуй бы он нужен,
И эти капли, что вперемешку с резким ветром
В равных пропорциях выдаются на каждом метре.
Иду среди огней домов и магазинов,
среди дешевых машин и лимузинов,
Среди тачек хачиков, прачек, пишу эти строчки
Каждый день с утра и до глубокой ночи.
Хочу солнце над головой,
Смотреть на неба и прибой,
по тротуарам стирая тапки,
По темным аркам и по моей любимой набке.
Хочу солнце над головой,
Смотреть на неба и прибой,
по тротуарам стирая тапки,
По темным аркам и по моей любимой набке.
Хочу солнце над головой,
Смотреть на неба и прибой,
по тротуарам стирая тапки,
По темным аркам и по моей любимой набке.

Мой город (переклад)

Це все неправда, що якісь китайці
Живуть у Піднебесній і Конфуція читають.
Ти бачив хоч раз заходи на набці,
Читаючи добрі книги і хапаючи хапки?
У той час, коли величезне червоне сонце
Падає в Волгу освітлюючи світлом неба,
А ти з друзями, які вже в наколках,
Розмовляєш про життя про були і небули,
Вона проходить, але у кожного по різному:
Хтось бачить її в мутках, хтось у страхах,
Хтось прокидаючись бачить ранок, хтось вечір,
Але ведь і то і то по суті нескінченно.
Хочу сонце над головою,
Дивитися на неба та прибій,
по тротуарам стираючи тапки,
По темних арках і по моїй улюбленій набці.
Хочу сонце над головою,
Дивитися на неба та прибій,
по тротуарам стираючи тапки,
По темних арках і по моїй улюбленій набці.
У той рідкісний час, коли я не сиджу в інеті,
Я виходжу в місто, вдивляючись у вікна,
Дивно так, ленінградка вся промокла,
І це безглуздий збіг обставин,
Що лавки всі зайняті і на них немає приятелів,
Ну, добре що піду до троїцького ринку,
І все би не чого, але ця хуево викладена плитка
Просто після дощу тут накопичуються калюжі,
І начебто водосток скрізь, але нахуй би він потрібний,
І ці краплі, що впереміш з різким вітром
У рівних пропорціях видаються на кожному метрі.
Іду серед вогнів будинків та магазинів,
серед дешевих машин та лімузинів,
Серед тачок хачиків, пралень, пишу ці рядки
Щодня з ранку і до глибокої ночі.
Хочу сонце над головою,
Дивитися на неба та прибій,
по тротуарам стираючи тапки,
По темних арках і по моїй улюбленій набці.
Хочу сонце над головою,
Дивитися на неба та прибій,
по тротуарам стираючи тапки,
По темних арках і по моїй улюбленій набці.
Хочу сонце над головою,
Дивитися на неба та прибій,
по тротуарам стираючи тапки,
По темних арках і по моїй улюбленій набці.