| У світлі софітів потрібно бути обережним,
|
| Начебто яскраво і споткнуться не можливо,
|
| Але тим самим ти стоїш на виду,
|
| І з тьми в тебе легше влучать.
|
| Я все життя мріяв про нові відчуття,
|
| Хотів, щоб почуття лилися зі всіх щілин.
|
| І якось увечері прийшов дамою,
|
| Сів і тут боже мій.
|
| Мене хитнуло один в один бік,
|
| Потім другий раз в іншу порівну,
|
| Після затрясло, і я без слів
|
| Впав на диван, ну як вам?
|
| Я два рази помирав у своєму ліжку,
|
| Грав тілик, і я трохи вірив,
|
| Я все чув, як хтось там дихає,
|
| І було завидно, адже так хотілося вижити.
|
| Прошу, Боже, вдихни життя в моє тіло,
|
| Коли я стану білим у своєму ліжку,
|
| Я не впевнений що люди зможуть це зробити
|
| Відлуння як стерео ЕКГ інфаркти стелят.
|
| Прошу боже вдихни життя в моє тіло
|
| Коли я стану білим у своєму ліжку
|
| Я не впевнений що люди зможуть це зробити
|
| Відлуння як стерео ЕКГ інфаркти стелят.
|
| Тягни за мотузку свого життя
|
| і дні обережно вішай на нитки,
|
| Вони досвідом допоможуть вижити,
|
| І що би життя не поставило на ліжі.
|
| А я молився тоді, щоб відпустило,
|
| Але далі було, ой що далі було.
|
| До мене приїхали лікарі десь о третій ранку,
|
| Дзвінок, зайшли і почалася спека.
|
| Переглянулись так
|
| — хмм… наркоман
|
| -Так ні ж ні ж я клянуся вам,
|
| Я не нюхав сніг, неколов у вену
|
| І сьогодні навіть жодного кроку під феном.
|
| Але не послухавши, вони взялися лікувати:
|
| Корвалол, валідол і почали чистити
|
| і останнє що ним прийшло на розум-
|
| Це був укол реланіум
|
| І я заснув так, як не спав ніколи,
|
| Мене живили таємно дроти,
|
| Хтось страждав, поки я був там,
|
| І я шепотів сам прошу рятуй
|
| Прошу, Боже, вдихни життя в моє тіло,
|
| Коли я стану білим у своєму ліжку,
|
| Я не впевнений що люди зможуть це зробити
|
| Відлуння як стерео ЕКГ інфаркти стелят. |