| Друг до друга, з різних планет
|
| Летіли вже багато років.
|
| Не знали інші світи.
|
| Всесвіт шепотів: «Ми не одні».
|
| Крізь дні та роки, відстані,
|
| Вела мене до тебе мрія моя.
|
| Лабіринти зустрічей і розлучень,
|
| Шукав тебе серед хибних бажань.
|
| У ласках шукав у красунь,
|
| Але любові знайти не вдавалося;
|
| Поки що, нарешті, твоє небесне тіло
|
| Пристрастю притягла моя атмосфера.
|
| Приспів:
|
| Давай полетимо з тобою до Місяця
|
| — Нашій любові політ! |
| А!
|
| Давай втечемо на край Землі,
|
| А весь світ нехай зачекає!
|
| Давай полетимо з тобою до Місяця
|
| — Нашій любові політ! |
| А!
|
| Давай втечемо на край Землі,
|
| А весь світ нехай зачекає!
|
| Закохався зі швидкістю світла,
|
| З-під ніг вирушала Планета.
|
| Серце забилося швидше за комету,
|
| Коли почуло «Так» у відповідь.
|
| Вивчали один одного, кожну точку:
|
| Вдень - на Землі; |
| в невагомості, — вночі.
|
| Літали між зірок, далеко від Землі.
|
| Відчуваємо лише тяжіння руки.
|
| Жадібно відкривали заборонені таємниці.
|
| Не ховали почуття, свої бажання.
|
| Створення світу до нескінченності —
|
| Кохання сповнює Вічність.
|
| Приспів:
|
| Давай полетимо з тобою до Місяця
|
| — Нашій любові політ! |
| А!
|
| Давай втечемо на край Землі,
|
| А весь світ нехай зачекає!
|
| Давай полетимо з тобою до Місяця
|
| — Нашій любові політ! |
| А!
|
| Давай втечемо на край Землі,
|
| А весь світ нехай зачекає!
|
| Нашому коханню політ!
|
| Давай полетимо з тобою до Місяця
|
| — Нашій любові політ! |
| А!
|
| Давай втечемо на край Землі,
|
| А весь світ нехай зачекає!
|
| Давай полетимо з тобою до Місяця
|
| — Нашій любові політ! |
| А!
|
| Давай втечемо на край Землі,
|
| А весь світ нехай зачекає! |