| لفيت كتير خفت المصير
| Я багато обертався, боявся долі
|
| اللى انتهاله ناس كتير
| Те, що багато людей закінчило
|
| القاه انا
| це я
|
| فى الدنيا ليه دايما نهايه محزنة
| У світі завжди буває сумний кінець
|
| جوايا خوف … من كلمة الظروف
| Внутрішності страху... від слова обставини
|
| تبقى طريق … للوحدة تذلنا
| Залишається спосіб... єдності принизити нас
|
| اوعدونى … تبقوا جنبى تطمنونى
| Пообіцяй мені... залишайся поруч і заспокой мене
|
| اوعدونى … مهما كان مش هتسيبونى
| Пообіцяй мені... незважаючи ні на що, ти мене не покинеш
|
| يوم ما اروح … والدنيا تدراينى
| Одного разу я йду... і світ знає мене
|
| والوحده تنادينى … زورونى مرّة كل عيد
| І кличе мене самотність... Завітайте до мене раз на Ід
|
| اشوفكوا حتى من بعيد
| Побачимось навіть здалеку
|
| اوعدونى لو يوم لقيت … نفسى انحنيت
| Пообіцяй мені, якщо одного дня я опинюся... Я вклонився
|
| واحتجت من ضعفى بلاش تتأخروا
| Мені потрібно було вдвічі більше, не спізнюйся
|
| الناس تغيب … بس انتو لازم تفضلوا
| Людей немає... але треба прийти
|
| خايف اكون … فى الدنيا وحيد
| Я боюся бути... у світі одна
|
| عمرى يهون … اضيع وانتو بعيد
| Моє життя губиться... марнується, поки ти далеко
|
| اوعدونى. | Пообіцяй мені. |