Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Stalin Was Not Stallin, виконавця - Golden Gate Quartet. Пісня з альбому Golden Gate Quartet & Associates, Vol. 2: 1941-1952, у жанрі
Дата випуску: 22.10.2010
Лейбл звукозапису: Frémeaux & Associés
Мова пісні: Англійська
Stalin Was Not Stallin(оригінал) |
Stalin wasn’t stallin' |
When he to1d the beast of Berlin |
That they’d never rest contented |
Til they had driven him from the land |
So he called the Yanks and English |
And proceeded to extinguish |
The Fuhrer and his vermin |
This is how it all began |
Now the Devil he was reading |
In the good book one day |
How the lord created Adam |
To walk the righteous way |
And it made the Devil jealous |
He turned green up to his horns |
And he swore by things unholy |
That he’d make one of his own |
So he packed two suitcases |
Full of grief and misery |
And he caught the midnight special |
Going down to Germany |
Then he mixed his lies and hatred |
With fire and brimstone |
Then the devil sat upon it That’s how Adolf was born |
Now Adolf got the notion |
That he was the master race |
And he swore he’d bring new order |
And put mankind in it, s place! |
So he set his scheme in motion |
And he was winning everywhere |
Until he up and got the notion |
For to kick that Russian bear |
Yes he kicked that noble Russian |
But it wasn’t very long |
Before Adolf got suspicious |
The he had done something wrong |
Cause that bear grabbed the Fuhrer |
And gave him an awful fright |
Seventeen months he scrapped the Fuhrer |
Tooth and claw, day and night |
Then that bear smacked the Fuhrer |
With a mighty armored paw |
And Adolf broke all records |
Running backward towards Krakaw |
The Goebbels sent a message |
To the people everywhere |
That if they couldn’t hit the Fuhrer |
Go down hit that Russian bear |
(repeat verse I) |
(переклад) |
Сталін не зволікав |
Коли він показав звіра Берліна |
Щоб вони ніколи не були задоволені |
Поки не вигнали його з землі |
Тому він називав янкі та англійці |
І приступив до гасіння |
Фюрер і його шкідники |
Ось як все починалося |
Тепер диявола він читав |
У хорошій книзі одного дня |
Як Господь створив Адама |
Щоб йти праведним шляхом |
І це змусило диявола ревнувати |
Він позеленів до своїх рогів |
І він клявся у нечестивих речах |
Щоб він зробив одну зі своїх |
Тож він пакував дві валізи |
Сповнений горя й нещастя |
І він спіймав опівнічний спец |
Їдемо до Німеччини |
Потім він змішав свою брехню та ненависть |
З вогнем і сіркою |
Тоді на нього сів диявол Так народився Адольф |
Тепер Адольф зрозумів це поняття |
Що він був головною расою |
І він поклявся, що наведе новий порядок |
І посадіть людство на місце! |
Тож він привів у дію свою схему |
І він вигравав всюди |
Поки він встав і не зрозумів |
Щоб бити того російського ведмедя |
Так, він пнув цього благородного росіянина |
Але це було не дуже довго |
До того, як Адольф запідозрив |
Він зробив щось не так |
Бо той ведмідь схопив фюрера |
І викликав у нього жахливий страх |
Сімнадцять місяців він звільнив фюрера |
Зуб і кіготь, день і ніч |
Тоді той ведмідь ударив фюрера |
З могутньою броньованою лапою |
І Адольф побив усі рекорди |
Біг назад до Кракова |
Геббельс надіслав повідомлення |
Для людей всюди |
Це якби вони не змогли вразити фюрера |
Іди вниз, удари того російського ведмедя |
(повторити вірш І) |