Переклад тексту пісні Mon légionnaire (My Legionnaire) - Édith Piaf

Mon légionnaire (My Legionnaire) (оригінал)

Il avait de grands yeux très clairs
Où parfois passaient des éclairs
Comme au ciel passent les orages
Il était plein de tatouages
Que j’ai jamais très bien compris
Son cou portait «Pas vu, pas pris»
Sur son coeur on lisait «Personne»
Sur son bras droit un mot: «Raisonne»
J’sais pas son nom, je n’sais rien de lui
Il m’a aimée toute la nuit, mon légionnaire
Et me laissant à mon destin
Il est parti dans le matin, plein de lumière
Il était mince il était beau
Il sentait bon le sable chaud, mon légionnaire
Y’avait du soleil sur son front
Qui mettait dans ses cheveux blonds de la lumière
Bonheur perdu, bonheur enfui
Toujours je pense à cette nuit
Et l’envie de sa peau me ronge
Parfois je pleure et puis je songe
Que lorsque j'étais sur mon coeur
J’aurais dû crier mon bonheur
Mais je n’ai rien osé lui dire
J’avais peur de le voir sourire
On l’a trouvé dans le désert
Il avait ses beaux yeux ouverts
Dans le ciel passaient des nuages
Il a montré ses tatouages
En souriant et il a dit
Montrant son cou, «Pas vu, pas pris»
Montrant son coeur, «Ici, personne»
Il ne savait pas, je lui pardonne
Je rêvais pourtant que le destin
Me ramènerait un beau matin, mon légionnaire
Qu’on s’en irait loin tous les deux
Dans quelque pays merveilleux, plein de lumière
Il était mince il était beau
Il sentait bon le sable chaud, mon légionnaire
Y’avait du soleil sur son front
Qui mettait dans ses cheveux blonds de la lumière

(переклад)

У нього були великі, дуже ясні очі
де часом проходила блискавка
Як в небі проходять грози
Він був повний татуювань
Що я ніколи не зрозумів
Її шия носила «Не бачила, не брала»
На серці було написано «Ніхто»
На його правій руці слово: «Причина»
Я не знаю його імені, я нічого про нього не знаю
Він любив мене всю ніч, мій легіонер
І залишивши мене на волю долі
Він пішов вранці, повний світла
Він був худим, красивим
Він пахнув гарячим піском, мій легіонер
На його чолі було сонце
Хто вклав світло в її світле волосся
Втрачене щастя, втрачене щастя
Я все ще думаю про ту ніч
І тяга до його шкіри мене з’їдає
Іноді я плачу, а потім мрію
Ніж коли я був на серці
Треба було кричати про своє щастя
Але я не смів йому нічого сказати
Я боявся побачити його посмішку
Ми знайшли його в пустелі
У нього були відкриті чудові очі
На небі пройшли хмари
Він продемонстрував свої татуювання
Посміхнувся і сказав
Показуючи шию: «Не бачили, не взяли»
Показуючи своє серце: «Тут нікого»
Він не знав, я йому прощаю
Але мені снилася така доля
Повернув би мене одного прекрасного ранку, мій легіонер
Щоб ми обоє далеко зайшли
У якійсь чудовій землі, повній світла
Він був худим, красивим
Він пахнув гарячим піском, мій легіонер
На його чолі було сонце
Хто вклав світло в її світле волосся