| Смертельна зброя, залиті кров'ю очі
|
| Ще один дурень, який намагається потрапити в рай
|
| Молодий білий чувак пальцями його розп'яття
|
| Розумно одягнений сутенер хрипить своїм дизайнерським виправленням
|
| Тут життя для переможців, смерть для дурнів
|
| Поки засмаглий Аль Пачіно оркестровує кожен рух
|
| Внизу біля річки бездомні усамітнюються
|
| До ночі майже морозу навколо розпаленого наполовину багаття
|
| Привіт, чувак, ти знаєш, що це місце горить
|
| Гей, чоловіче, так багато ненависті й бажання
|
| Привіт, мамо, ти пам’ятаєш моє ім’я?
|
| Господи, ми все ще стікаємо кров’ю
|
| Це крик з вулиці
|
| Виють сирени, на смузі натовп
|
| Чекаючи, поки стрибун здійснить останню подорож
|
| Комівояжер зі свого готельного номера купує кайф
|
| Цукровий тато школярки-підлітка оплачує рахунок
|
| Нервований водій з’їжджає на узбіччя
|
| Лунають постріли, чути крики
|
| З місця події біжить закривавлений юнак
|
| Коли шини скреготать по проїжджій дорозі
|
| Все це поганий сон
|
| Привіт, чувак, ти знаєш, що це місце горить
|
| Гей, чоловіче, так багато ненависті й бажання
|
| Привіт, мамо, ти пам’ятаєш моє ім’я?
|
| Господи, ми все ще стікаємо кров’ю
|
| Це крик з вулиці
|
| Тут повно покидьків, чому б тобі не зникнути?
|
| Зійди з дупи та влаштуйся на роботу, лайно
|
| Два чотири шість вісім, закрий свій рот і дай нам перерватися
|
| Два чотири шість вісім, кого ми цінуємо?
|
| Єдиний, єдиний |