Переклад тексту пісні Lustro - Deep

Lustro (оригінал)

Wyraz twej twarzy doprowadza do szału mnie i nie mogę go znieźć
Podpuchnięta morda, wysuszone wargi i oczy zbite jak pies
Kiedy znowu kłamiesz nie mogę już słuchać chciałbym ci przyjebać w pysk
Za wszystko co było i wszystko co jest, za awantury i krzyk
Nie mogę uwierzyć że kiedyś byłeś niewinny i słodki jak dziecko
Urodzony z matki nieskalany niczym nie spoglądałeś zdradziecko
Lecz potem wyrosłeś, zmieniła cię szkoła, koledzy czy tam nie wiem co
Można zrzucać winę, tłumaczyć się światem i tak nie wiem po co to
Chciałbym rzec coś miłego na twój temat, ale nic nie wymyślę
Więc pierdol się, jesteś zerem i gnojem przez grzechy obecne i przyszłe
Kiedyś ssałeś kciuk przykryty w łóżeczku w ciepłej pościeli
Teraz wkładasz pistolet do ust, zasłaniasz twarz nim wystrzeli
Mdli mnie od tego co mówisz, od tego co robisz, od tego kim jesteś
Dawno powinni ci podać zastrzyk, prąd na drewnianym krześle
Powiedz czy kiedy patrzysz w lustro słuchasz co mówię do ciebie
I dlaczego przez ten cały monolog gapię się kurwa na siebie
Nienawidzimy siebie, choć umiemy kochać też
Wystarczy jeden gest i całe zło traci sens
Ale gubimy tutaj małe dziecko w sobie
Po drodze gdzieś między kołyską a grobem
Nienawidzimy siebie, choć umiemy kochać też
Wystarczy jeden gest i całe zło traci sens
Ale gubimy tutaj małe dziecko w sobie
Po drodze gdzieś między kołyską a grobem
W piekle trzymają miejsce na ciebie to cela z wykutym imieniem
Zamknięta jest na 4 spusty byś mógł się w środku zagryźć sumieniem
Badzie trudne bo warczysz i gryziesz non stop przez całe życie
Tam w swoim żywiole będziesz mógł po wieki przeżywać jak się droczycie
Na wszystkich przychodzi czas więc pocieszam się na ciebie nadejdzie
Myślałeś kiedyś co zostawisz po sobie w spisanym testamencie?
Co wyryje historia twoja w skałach granitu ciosanych w prostokąt
Tłumaczeń mam potąd, wymiotować mi się chcę gdy zasłaniasz się flotą
Mogłeś być wielki przenosić góry, dawać uśmiech i szczęście
Są epizody lecz generalnie myślałeś o sobie częściej
Nie wierzę w żadne słowo twoje, wbiłbym ci knebel w mordę
Gdyby to cokolwiek dało, gdybyś się przez to obudził i zmienił na dobre
Nie chcę być tobą, pierdol się, nie jesteś lepszy w końcu się zwierzę
Panoszysz się jak penery na blokach dumny że świat
U stóp ci leży Powiedz czy kiedy patrzysz w lustro nie jest
Ci wstyd z tym uśmiechem
Już wiem dlaczego patrzę na siebie bo też jak ty jestem
Człowiekiem
Nienawidzimy siebie, choć umiemy kochać też
Wystarczy jeden gest i całe zło traci sens
Ale gubimy tutaj małe dziecko w sobie
Po drodze gdzieś między kołyską a grobem
Nienawidzimy siebie, choć umiemy kochać też
Wystarczy jeden gest i całe zło traci sens
Ale gubimy tutaj małe dziecko w sobie
Po drodze gdzieś między kołyską a grobem
Nienawidzimy siebie, choć umiemy kochać też
Wystarczy jeden gest i całe zło traci sens
Ale gubimy tutaj małe dziecko w sobie
Po drodze gdzieś między kołyską a grobem
Nienawidzimy siebie, choć umiemy kochać też
Wystarczy jeden gest i całe zło traci sens
Ale gubimy tutaj małe dziecko w sobie
Po drodze gdzieś między kołyską a grobem

(переклад)

Вигляд твого обличчя зводить мене з розуму, і я не можу цього витримати
Опухле обличчя, сухі губи й очі, зібрані, як у собаки
Коли ти знову збрешеш, я більше не можу слухати, я хотів би вдарити тобі в рот
За все, що було і за все, що є, за сварки і крики
Я не можу повірити, що ти колись був невинним і милим, як дитина
Народжений твоєю матір'ю незаплямованим, ти виглядав зрадницьким
Але потім ти виріс, школа змінила тебе, друзів чи не знаю що
Можна звинувачувати, пояснювати себе світом і я не знаю, для чого це
Я хотів би сказати про вас щось приємне, але я нічого не буду думати
Тож ти нуль і гній до теперішніх і майбутніх гріхів
Ти смоктав великий палець, накритий ліжечком теплими простирадлами
Тепер ти кладеш пістолет у рот, закриваєш ним обличчя, перш ніж він вистрілить
Мені погано від того, що ти говориш, від того, що ти робиш, від того, хто ти є
Давним-давно вам мали зробити укол, електрику в дерев’яному кріслі
Скажи мені, чи ти слухаєш, що я говорю, коли дивишся в дзеркало
І чому я дивлюся на себе весь цей монолог?
Ми ненавидимо себе, хоча і вміємо любити
Досить одного жесту, і все зло втрачає сенс
Але ми тут втрачаємо в собі маленьку дитину
Десь між колискою і могилою в дорозі
Ми ненавидимо себе, хоча і вміємо любити
Досить одного жесту, і все зло втрачає сенс
Але ми тут втрачаємо в собі маленьку дитину
Десь між колискою і могилою в дорозі
У пеклі для вас залишають місце в камері з вирізьбленим на ній твоїм ім’ям
Він закритий 4-ма спусковими гачками, щоб ви могли гризти свою совість всередині
Важко, бо ти все життя безперестанку гарчиш і кусаєшся
Там, у своїй стихії, ви зможете назавжди відчувати, як дражнили один одного
Приходить час для всіх, тому я втішаю себе за вас, що він прийде
Чи замислювалися ви коли-небудь, що залишите після свого заповіту?
Те, що ваша історія вигравірує в гранітних скелях, висічених у прямокутник
Не маю перекладів, хочеться блювати, коли ти накриваєшся флотом
Ви могли б чудово зрушити гори, подарувати вам посмішку та щастя
Є епізоди, але ви зазвичай думали про себе частіше
Я не вірю жодному твоїм словам, заткнув би тобі рот
Якби воно могло щось зробити, якби воно розбудило вас і змінило б назавжди
Я не хочу бути тобою, хрен ти, ти не краще врешті-решт бути твариною
Ти блукаєш, як копійки по брилах, гордий, що світ
Він лежить біля твоїх ніг Скажи мені, якщо ти подивишся в дзеркало
Тобі соромно з цією посмішкою
Я вже знаю, чому дивлюся на себе, тому що я теж такий
людський
Ми ненавидимо себе, хоча і вміємо любити
Досить одного жесту, і все зло втрачає сенс
Але ми тут втрачаємо в собі маленьку дитину
Десь між колискою і могилою в дорозі
Ми ненавидимо себе, хоча і вміємо любити
Досить одного жесту, і все зло втрачає сенс
Але ми тут втрачаємо в собі маленьку дитину
Десь між колискою і могилою в дорозі
Ми ненавидимо себе, хоча і вміємо любити
Досить одного жесту, і все зло втрачає сенс
Але ми тут втрачаємо в собі маленьку дитину
Десь між колискою і могилою в дорозі
Ми ненавидимо себе, хоча і вміємо любити
Досить одного жесту, і все зло втрачає сенс
Але ми тут втрачаємо в собі маленьку дитину
Десь між колискою і могилою в дорозі