Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Glastårne, виконавця - Carpark North. Пісня з альбому Hope, у жанрі Иностранный рок
Дата випуску: 16.08.2018
Мова пісні: Данська
Glastårne(оригінал) |
Jeg tror ikk' længere på missionen |
Det føles som om, at alt er tabt |
Vi sidder her i glastårne |
Og tårnets fod; |
ødelagt |
Vi vandt et slag med kugler og krudt |
Men krigen er fortsat og livet udskudt |
Vi drak champagne — vi troede, vi var i mål |
Men kun dens kølige dulmen var det eneste, vi opnåede |
Nu sidder vi i vores fængsel |
Oppe under verdens smukke tage |
Blandt fugle og skyer og længsel |
Og ser dage bli' til nat, bli' til dage |
Alle ka' se vores ligegyldige indre |
For glasset står som på ny |
Og vi skriver kun digte |
Om skyerne og om at flyve |
Nu mærker vi tårnet briste |
Først en dyb fornemmelse af tab |
Så med fuld fart, vi la' os kaste |
Gennem himmelens blå gab |
Jeg vælter igennem vinden |
I vores stille glaspalads |
Selv tyngdekraften må forsvinde |
Og kan ikk' holde os på plads |
Første gang i tusind år |
Ser man os med smil |
For de her sidste timer |
Har været allersmukkeste mil |
Vi ska' ikk' bo i himlen |
Nej, drømme er vores pæl |
De eneste spirtårne vi ska' bygge |
Er de højeste drømme i vores sjæl |
(переклад) |
Я більше не вірю в місію |
Таке відчуття, що все втрачено |
Ми сидимо тут, у скляних вежах |
І підніжжя вежі; |
знищено |
Ми виграли битву з кулями і порохом |
Але війна триває, а життя відкладається |
Випили шампанське – думали, що на фініші |
Але тільки його прохолодний дюльмен був єдиним, чого ми досягли |
Зараз ми у своїй в'язниці |
Під прекрасними дахами світу |
Серед птахів і хмар і туги |
І подивіться, як дні стають «на ніч, стають» днями |
Кожен може побачити наш байдужий інтер’єр |
Бо скло як нове |
А ми пишемо тільки вірші |
Про хмари і про політ |
Тепер ми відчуваємо, як вежа лопнула |
По-перше, глибоке відчуття втрати |
Тож на повній швидкості ми дозволили себе кинути |
Крізь блакитну щілину неба |
Я катаюся крізь вітер |
У нашому тихому скляному палаці |
Навіть гравітація повинна зникнути |
І не може втримати нас на місці |
Вперше за тисячу років |
Ви бачите нас з посмішкою |
За ці останні години |
Пройшла найкрасивіша миля |
Ми не збираємося жити на небі |
Ні, мрії – наш полюс |
Єдині шпилі, які ми побудуємо |
Найвищі мрії в нашій душі |