| Il cuore matto che ti segue ancora | Серце шалене, мов пес у нічній заметілі, іще йде за тобою слідком, |
| E giorno e notte pensa solo a te | І вдень, і вночі — у тривожній безсонній імлі — тільки ти, тільки ти у думках. |
| E non riesco a fargli mai capire | Я марно навчаю його: не з тобою йому — не зі мною тобі — не до мене твій шлях. |
| Che tu vuoi bene a un altro e non a me | Ти іншому серце дала, чужа зірка у твому віконці палає, не я. |
| Il cuore matto, matto da legare | Моє серце — безумна гілка, що рветься із пута, |
| Che crede ancora che tu pensi a me | Воно все ще вірить: у пам’яті — ти, мов у краплі живої води. |
| Non è convinto che sei andata via | Не довести йому, що ти й справді пішла, |
| Che mi hai lasciato e non ritornerai! | Що лишила мене, і твій голос — у вітрі, і ти не вернешся знов. |
| Dimmi la verità, la verità | Скажи мені правду, зрони її, мов прозору росу |
| E forse capirà, capirà | Можливо, тоді зрозуміє, збагне, |
| Perché‚ la verità tu non l' hai detta mai | Чому ж ти ніколи не вимовляла її — мовчання колюче твоє. |
| Il cuore matto che ti vuole bene | Серце шалене, що ніжно тебе береже, |
| E ti perdona tutto quel che fai | Що прощає усе, що ти твориш крилато чи зле, |
| Ma prima o poi lo sai che guarirà | Та згодом, повір — воно зцілиться, висохне тінь на стіні, |
| Lo perderai, così lo perderai | І втратиш його, без вороття — як вогонь, що згасає в пітьмі. |
| Dimmi la verità, la verità | Скажи мені правду, зрони її, мов прозору росу |
| E forse capirà, capirà | Можливо, тоді зрозуміє, збагне, |
| Perché‚ la verità tu non l' hai detta mai | Чому ж ти ніколи не вимовляла її — мовчання колюче твоє. |
| Il cuore matto che ti vuole bene… | Серце шалене, що ніжно тебе береже… |
| Il cuore matto, matto da legare!!! | Моє серце — безумне, мов зв’язане місяцем ніч у сліпій глибіні! |