| Очі дивляться на майбутнє
|
| До горизонтів, на світанку жодна нога
|
| Звідки цей страх померти, що вкрав усі наші сили?
|
| Коли старійшини говорять про зламані дерева
|
| Вони планують насіння майбутнього вітру
|
| Сили й ритми війни
|
| Вмирання плоті, розлучення душ
|
| Їхні очі дивляться в передбачене майбутнє
|
| До горизонтів, на світанку жодна нога
|
| Я грав на твої мелодії і співав у хорі
|
| Покружляли туди-сюди, голоси грубі й болючі
|
| Без губ і ниток
|
| Немає пішок і королів
|
| Мудрість, яку ніколи не чули
|
| Занурений у бід, у жах, я ступив у твій розум
|
| Ти впустив мене, і я зачинив двері, і я пожнув тебе!
|
| Майбутнього не вистачить
|
| Для того, що я тут дослідити
|
| Коли запанує хаос, я війду крізь ці двері
|
| Щоб вимагати всіх найдорожчих, ти проливаєш сльози й обожнюєш
|
| Занедбаний і зморщений
|
| (вони будуть), до пічки їх усіх
|
| І раніше ви закликали мене
|
| Від ролі акушерки до поховання
|
| Моя присутність зростає всередині вас усіх
|
| Малюнок, який бачать не всі
|
| Ви не можете протистояти цьому, але ви прив’язані до тієї частини, яку я для вас виткав
|
| І ти, ти закликав мене раніше
|
| Натяк на сумнів, швидко перетворюється на горю
|
| Ви не можете протистояти цьому, але ви прив’язані до тієї частини, яку я для вас виткав
|
| Поки прийшов час і ти згадаєш
|
| Це тіло, яке ти носив
|
| Безліч еонів тому
|
| Втекти від однієї битви
|
| Так програвши війну... |