Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Maria, виконавця - Anibal Troilo. Пісня з альбому La Yumba - The Greatest Tango Performers, Vol. 5, у жанрі Аргентинское танго
Дата випуску: 19.03.2013
Лейбл звукозапису: M.A.T. Music Theme Licensing
Мова пісні: Іспанська
Maria(оригінал) |
Acaso te llamaras solamente María. |
No sé si eras el eco de una vieja canción |
Pero hace mucho, mucho, fuiste hondamente mía |
Sobre un paisaje triste, desmayado de amor… |
El Otoño te trajo, mojando de agonía |
Tu sombrerito pobre y el tapado marrón… |
Eras como la calle de la Melancolía |
Que llovía…llovía sobre mi corazón. |
María. |
En las sombras de mi pieza |
Es tu paso el que regresa… |
María. |
Y es tu voz, pequeña y triste |
La del día en que dijiste: |
«Ya no hay nada entre los dos.» |
María. |
La más mía. |
La Lejana. |
Si volviera otra mañana |
Por las calles del adiós. |
Tus ojos eran puertos que guardaban ausentes |
Su horizonte de sueños y un silencio de flor… |
Pero tus manos buenas, regresaban presentes |
Para curar mi fiebre, desteñidas de amor… |
Un Otoño te trajo. |
Tu nombre era María |
Y nunca supe nada de tu rumbo infeliz… |
Si eras como el paisaje de la Melancolía |
Que llovía…llovía, sobre la calle gris… |
(переклад) |
Можливо, вас звали лише Марією. |
Я не знаю, чи ти був відлунням старої пісні |
Але давно-давно ти був глибоко моїм |
На сумному краєвиді, знепритомнівшим від любові... |
Осінь принесла тобі, мокнучу агонією |
Твій бідний капелюшок і коричневе пальто… |
Ти був як вулиця Меланхолії |
Що йшов дощ... дощ линув на моє серце. |
Мері. |
У тіні моєї кімнати |
Це твій крок повертається... |
Мері. |
І це твій голос, маленький і сумний |
Того дня, коли ти сказав: |
— Між цими двома більше нічого немає. |
Мері. |
Найбільш мій. |
Далекий. |
Якби я повернувся ще вранці |
Вулицями прощання. |
Твої очі були портами, яких постійно не було |
Його горизонт мрій і тиша квітки… |
Але твої добрі руки повернули подарунки |
Щоб вилікувати мою гарячку, згасла від любові... |
Принесла тобі осінь. |
тебе звали Марія |
І я ніколи не чув про твій нещасний курс... |
Якби ти був схожий на пейзаж меланхолії |
Що йшов дощ… йшов дощ, на сірій вулиці… |