| Це місце, де вона поклала голову
|
| Коли вона лягала спати вночі
|
| І саме тут були зачаті наші діти
|
| Свічки освітлювали кімнату вночі
|
| І це місце, де вона порізала зап’ястя
|
| Тієї дивної і фатальної ночі
|
| І я сказав: о, о, о, о, о, о, яке почуття
|
| І я сказав: о, о, о, о, о, о, яке почуття
|
| Це місце, де ми колись жили
|
| Я заплатив за це любов’ю та кров’ю
|
| А це коробки, які вона тримала на полиці
|
| Наповнений її поезією та іншим
|
| А це кімната, де вона взяла бритву
|
| І розрізав їй зап’ястя тієї дивної та фатальної ночі
|
| І я сказав: о, о, о, о, о, о, яке почуття
|
| І я сказав: о, о, о, о, о, о, яке почуття
|
| Я ніколи б не почав, якби знав
|
| Щоб це закінчилося так
|
| Але дивно, що я зовсім не сумний
|
| Що це зупинилося на цьому шляху
|
| Зупинився на цьому шляху
|
| Це місце, де вона поклала голову
|
| Коли вона лягала спати вночі
|
| І саме тут були зачаті наші діти
|
| Свічки яскраво освітлювали кімнату вночі
|
| І це місце, де вона порізала зап’ястя
|
| Тієї дивної і фатальної ночі
|
| І я сказав о о о о о о, яке відчуття
|
| І я сказав о о о о о о, яке відчуття |