Переклад тексту пісні Püppchen - 257ers

Püppchen (оригінал)

Er wurde mit vielen von ihn' groß, später da keiner mehr von da war
Spielten nie Cowboys und Indianer, waren ja Cowboys und Indianer
Und selbst sein allerbester Freund war damals einer von den andern
Wenn einer was gegen ihn sagte, waren Pfeil und Bogen Standard
Reiten oder wandern — die beiden waren immer zusammen
Der eine schleicht dabei leise, der andere schreit leider meistens
Aber keiner der zwei hat dabei nur ein'
Moment drüber nachgedacht, den andern zu meiden
Es gab niemals Streit, weder ums Jagen noch weil
Nur alle andern Indianer fanden grade das scheiße
Häuptling Haarige Eichel sagte dem Kleinen
«Cowboys sind Feinde und alle das Gleiche!»
Seitdem jagt er die Schweine, neue Liebe: das Kriegsbeil
Er schämt sich für früher, redet nie von der Kindheit
Ziellos und blind sei er damals gewesen
Seine neuen Freunde lachen und erschlagen den Nächsten
Sie nahmen ihm sein Püppchen weg
Auf einmal war keiner mehr da für den Kleinen
Sie nahmen ihm sein Püppchen weg
Er hört Papa und Mama sich nächtelang streiten
Sie nahmen ihm sein Püppchen weg
Sie sagen ihm oft, dass Indianer nicht weinen
Sie nahmen ihm sein Püppchen weg
Seit diesem Tag ist er nicht mehr der Gleiche
Und dann versammeln sich wieder die Stammesmitglieder
Ganz oben sein Vater — ey, was verhandeln die diesmal?
Er will kein Mann sein wie die da, er will was anderes lieber
Er will raus und die Welt sehen und nicht in den Kampf wie ein Krieger
Und Mama weiß genauso, wie sein Vater sein kann
Und rät ihm lieber, dass er hingeht zur Indianerversammlung
Aber dieses Mal läuft es anders, er entscheidet sich, zu gehen
Und schreibt noch mit der Feder ein paar Zeilen in den Lehm
Dann beschreitet er den Weg und weint dabei 'ne Träne
Weil er alleine ist nur begleitet von dem Zweifel, den er hegt
Auch wenn er weiß, dass das vergeht
Denkt er daran, was wird, wenn er nicht sein eigenes Leben lebt,
darum bleibt er auch nicht stehen
Nur wohin die Reise führte, das weiß niemand bis heute
Ich bin mir aber sicher, dass er’s niemals bereute
Weil er seine Ziele verfolgte und dafür traf er Entscheidungen
'Ne Rolle, ob die richtig waren, spielt es dabei keine
Sie nahmen ihm sein Püppchen weg
Auf einmal war keiner mehr da für den Kleinen
Sie nahmen ihm sein Püppchen weg
Er hört Papa und Mama sich nächtelang streiten
Sie nahmen ihm sein Püppchen weg
Sie sagen ihm oft, dass Indianer nicht weinen
Sie nahmen ihm sein Püppchen weg
Seit diesem Tag ist er nicht mehr der Gleiche
Papa war stolz auf seinen Sohn, er konnte gut reiten, liebte Pferde
Saß wie 'ne eins das kleine Kerlchen, dabei streichelt er sie gerne
Er wird ihn mal eines Tages beerben, wenn Manitu meint, er solle sterben
Jetzt wird er bereit gemacht für mehr, denn es gibt noch einiges zu lernen
Wie macht man Pfeile an 'nen Speer und wohin schmeißt man den nachher?
Ist so ein Schwein zu tragen schwer?
Wo kommen die klein' Indianer her?
Sein bester Freund, Streifender Bär, war schon viel weiter, er las Fährten
Sein Papa weiß von seinen Werten und zeigt es allen gerne
«Nur mit Fleiß kann man so werden, deiner bleich, hat keine Ärmchen
Kann den Mais noch nicht mal ernten, meiner wird eines Tags hier herrschen!»
Da will Papa eins auch hin, ist bereit, dafür zu sterben
Ob das Kind will oder nicht, er hofft auf Neider, scheißt auf Schmerzen
Fängt an, den Jungen zu quälen, nie wieder Unsinn, nur Training
Seine Vernunft weicht dem Streben des Unterricht gebens
Aus dem Wunsch seines Lebens wurde ein Grund, sich zu schämen
Der Junge klettert auf den Berg — was ist ein Sprung gegen den?
Sie nahmen ihm sein Püppchen weg
Auf einmal war keiner mehr da für den Kleinen
Sie nahmen ihm sein Püppchen weg
Er hört Papa und Mama sich nächtelang streiten
Sie nahmen ihm sein Püppchen weg
Sie sagen ihm oft, dass Indianer nicht weinen
Sie nahmen ihm sein Püppchen weg
Seit diesem Tag ist er nicht mehr der Gleiche

(переклад)

Він виріс з багатьма з них, пізніше, коли нікого не залишилося
Ніколи не грали в ковбоїв і індіанців, були ковбоями і індіанцями
І навіть його найкращий друг тоді був одним із інших
Якщо хтось говорив щось проти нього, стандартними були лук і стріли
Їзда верхи чи похід — вони завжди були разом
Один тихо підкрадається, а інший, на жаль, більшу частину часу кричить
Але жоден із двох не має лише одного
Мить думав про те, щоб уникнути іншого
Бійки не було ніколи, ні через полювання, ні через
Тільки всі інші індіанці вважали це лайном
— сказав малому начальник Волохатий Жолудь
«Ковбої вороги і все одно!»
Відтоді він ганяється за свинями, нове кохання: сокиру
Він соромиться минулого, ніколи не говорить про дитинство
У той час він був безцільним і сліпим
Його нові друзі сміються і вбивають наступного
У нього забрали ляльку
Раптом для малого нікого не виявилося
У нього забрали ляльку
Він чує, як тато й мама сваряться всю ніч
У нього забрали ляльку
Йому часто кажуть, що індіанці не плачуть
У нього забрали ляльку
З того дня він ніколи не був колишнім
А потім члени племені знову збираються
Його батько на вершині — ей, про що вони домовляються цього разу?
Він не хоче бути таким чоловіком, як вони, йому більше подобається щось інше
Він хоче вибратися і побачити світ, а не битися як воїн
А мама знає, яким може бути його тато
І скоріше радить йому піти на індійську зустріч
Але цього разу все інакше, він вирішує піти
І на глині ​​пером пише кілька рядків
Потім іде стежкою і плаче сльозою
Тому що він самотній лише у супроводі сумнівів, які він плекає
Навіть якщо він знає, що це пройде
Чи думає він про те, що буде, якщо він не проживе власне життя,
тому він не зупиняється
До цього дня ніхто не знає, куди привела ця подорож
Але я впевнений, що він ніколи про це не шкодував
Тому що він переслідував свої цілі і приймав рішення за них
«Не має значення, чи були вони праві
У нього забрали ляльку
Раптом для малого нікого не виявилося
У нього забрали ляльку
Він чує, як тато й мама сваряться всю ніч
У нього забрали ляльку
Йому часто кажуть, що індіанці не плачуть
У нього забрали ляльку
З того дня він ніколи не був колишнім
Тато пишався своїм сином, він добре вмів їздити верхи, любив коней
Малюк сидів як один, і йому подобається її гладити
Він успадкує його одного дня, коли Маніту вважатиме, що він повинен померти
Тепер він готується до більшого, тому що ще багато чому треба навчитися
Як насадити стріли на спис і куди їх потім кинути?
Важко таку свиню нести?
Звідки беруться маленькі індіанці?
Його кращий друг, ведмідь, був набагато далі, він читав сліди
Його тато знає його цінності і радо показує всім
«Таким можна стати тільки старанністю, твій блідий, ручок не має
Не можу навіть збирати кукурудзу, колись тут пануватимуть мої!»
Тато теж хоче туди, готовий померти за це
Хоче дитина чи ні, але сподівається на заздрісників, на біль наплювати
Починає мучити хлопчика, ніколи більше нісенітниці тільки тренування
Його розум поступається місцем прагненню навчати
Бажання життя стало приводом для сорому
Хлопець лізе на гору — що проти нього стрибати?
У нього забрали ляльку
Раптом для малого нікого не виявилося
У нього забрали ляльку
Він чує, як тато й мама сваряться всю ніч
У нього забрали ляльку
Йому часто кажуть, що індіанці не плачуть
У нього забрали ляльку
З того дня він ніколи не був колишнім