Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Дрянь , виконавця - 140 Д. Дата випуску: 31.12.2010
Мова пісні: Російська мова
Дрянь(оригінал) |
| Я так и не научился врать… |
| Да. |
| Я скучаю. |
| Дура. |
| Твоя изящная фигура не причем. |
| Ну сделай этот ход последний свой конем. |
| Давай придумай снова, будто плохо. |
| А я возьму дурак, да поведусь. |
| Словлю такси, приеду на немного. |
| И как обычно на ночь задержусь. |
| Опять начнется из пустого порожнее, |
| Невозможно, но может сбыться. |
| Просто хотел забыть… |
| Но нафиг опять я поднял трубу? |
| Не найду я повод заскочить, |
| Чем же дальше крыть? |
| Козырь в отбое. |
| Ну такое, начнет продолжаться |
| Не удержался, твою мать… |
| А ты опять, все такая же красивая |
| Дрянь моя строптивая… |
| Стреляешь глазами, я не понимаю |
| Почему же я так скучаю… |
| А ты опять, все такая же красивая |
| Дрянь моя строптивая… |
| Стреляешь глазами, я не понимаю |
| Почему же я так скучаю… |
| Я смотрю и тебя в разлуке потрепало, |
| Я так хотел вернуться, а ты все не давала — |
| Возможности, эти сложности, расстояния |
| Мой разум доведен был до точки возгорания. |
| Эти проспекты, улицы |
| Один по ним бродил, не наткнуться бы |
| Не встретить… Что-то вертится, ненавязчиво |
| Слишком сильно я отвык от образа гулящего. |
| А ты опять, все такая же красивая |
| Дрянь моя строптивая… |
| Стреляешь глазами, я не понимаю |
| Почему же я так скучаю… |
| А ты опять, все такая же красивая |
| Дрянь моя строптивая… |
| Стреляешь глазами, я не понимаю |
| Почему же я так скучаю… |
| С тобой твои танцы остались, |
| А я как всегда пишу песни. |
| Все мысли опять потерялись, |
| Не очень веселый финал в этой пьесе. |
| Мы слишком друг к другу привыкли, |
| Чтоб взять и легко так расстаться. |
| Знала б, как тяжело было первые дни |
| По чужим городам мне скитаться. |
| А ты опять, все такая же красивая |
| Дрянь моя строптивая… |
| Стреляешь глазами, я не понимаю |
| Почему же я так скучаю. |
| (переклад) |
| Я так і не навчився брехати. |
| Так. |
| Я сумую. |
| Дурниця. |
| Твоя витончена постать непричому. |
| Ну, зроби цей хід останнім своїм конем. |
| Давай придумай знову, наче погано. |
| А я візьму дурень, так поведусь. |
| Словлю таксі, приїду на трохи. |
| І як зазвичай на ніч затримаюся. |
| Знову почнеться з порожнього, |
| Неможливо, але може збутися. |
| Просто хотів забути… |
| Але нафіг знову я підняв трубу? |
| Не знайду я привід заскочити, |
| Чим далі крити? |
| Козир у відбої. |
| Таке, почне продовжуватися |
| Не утримався, твою матір… |
| А ти знову, все така ж гарна |
| Погань моя норовлива. |
| Стріляєш очима, я не розумію |
| Чому ж я так сумую… |
| А ти знову, все така ж гарна |
| Погань моя норовлива. |
| Стріляєш очима, я не розумію |
| Чому ж я так сумую… |
| Я дивлюся і тебе в розлуці потріпала, |
| Я так хотів повернутися, а ти все не давала — |
| Можливості, ці складності, відстані |
| Мій розум був доведений до точки загоряння. |
| Ці проспекти, вулиці |
| Один з них блукав, не натрапити на б |
| Не зустріти… Щось крутиться, ненав'язливо |
| Занадто сильно я відвик від образу гуляючого. |
| А ти знову, все така ж гарна |
| Погань моя норовлива. |
| Стріляєш очима, я не розумію |
| Чому ж я так сумую… |
| А ти знову, все така ж гарна |
| Погань моя норовлива. |
| Стріляєш очима, я не розумію |
| Чому ж я так сумую… |
| З тобою твої танці залишилися, |
| А я як завжди пишу пісні. |
| Всі думки знову загубилися, |
| Не дуже веселий фінал у цій п'єсі. |
| Ми надто один до одного звикли, |
| Щоб взяти і так легко розлучитися. |
| Знала б, як важко було перші дні |
| По чужих містах мені блукати. |
| А ти знову, все така ж гарна |
| Погань моя норовлива. |
| Стріляєш очима, я не розумію |
| Чому ж я так сумую. |