Переклад тексту пісні The Ghost Inside - Whispering Gallery

The Ghost Inside (оригінал)

I have seen my life,
relive it many times.
Still there was no hope of a point of contact.
Still hoping to regain my long lost memories.
Strange things happen somewhere hidden in my mind.
In the dark and out the reach of time.
Out of time…
I feel blind,
but maybe time will open up my eyes.
It sets me free, destroying my disguise.
My disguise…
I keep telling to myself,
forgive me for my sins.
And the silence spoke to me…
And an answer never came.
I keep asking for truth,
the truth behind my mask.
And an old man stared at me
and the silence remains the same.
Surrounding mountains I try to climb,
to catch a view of life.
So much deeper I will fall…
Into oblivion.
To treasure the words of love and hate,
I will never understand.
But no one ever taught me…
It leaves me beyond redemption.
I was never born to live,
who was the one who gave?
But no one gives an answer…
An answer to behold.
I keep searching for my death,
release me from this pain.
But my blood is still boiling.
In my cold and frozen hands.
Strange things happen somewhere hidden in mind.
In the dark and out the reach of time.
Out of time…
I feel blind,
but maybe time will open up my eyes.
It sets me free, destroying my disguise.
My disguise…

The Ghost Inside (переклад)

Я бачив своє життя,
пережити це багато разів.
Досі не було надії на точку контакту.
Я все ще сподіваюся повернути свої давно втрачені спогади.
Дивні речі відбуваються десь приховані в моїй свідомості.
У темряві й поза досяжністю часу.
Несвоєчасно…
Я почуваюся сліпим,
але, можливо, час відкриє мені очі.
Це звільняє мене, руйнуючи мою маску.
Моя маскування…
Я постійно кажу собі,
прости мені за мої гріхи.
І тиша заговорила зі мною…
І відповіді так і не було.
Я продовжую просити правди,
правда за моєю маскою.
І старий витріщився на мене
а тиша залишається та ж.
Навколишні гори, на які я намагаюся піднятися,
щоб поглянути на життя.
Так глибше я впаду…
У забуття.
Щоб цінити слова любові й ненависті,
Я ніколи не зрозумію.
Але мене ніхто ніколи не вчив…
Це залишає мене за межами спокутування.
Я ніколи не народився, щоб жити,
хто той дав?
Але ніхто не дає відповіді...
Відповідь на бачити.
Я продовжую шукати свою смерть,
звільни мене від цього болю.
Але моя кров досі кипить.
У моїх холодних і замерзлих руках.
Дивні речі відбуваються десь приховані в розумі.
У темряві й поза досяжністю часу.
Несвоєчасно…
Я почуваюся сліпим,
але, можливо, час відкриє мені очі.
Це звільняє мене, руйнуючи мою маску.
Моя маскування…