| Нехай не много в життя у мені друзів,
 | 
| І не ходжу я не в театр, не в музей,
 | 
| По життя просто, як і все, я їду в далечінь,
 | 
| А скільки там ще, спробуй вгадай
 | 
| Я завтра йду знову в далекий рейс,
 | 
| Не чекаю від життя більше жодних чудес,
 | 
| А автобан водили він і є нагорода,
 | 
| І вдома чекали би, а більше і не треба!
 | 
| А автобан водили він і є нагорода,
 | 
| І вдома чекали би, а більше і не треба!
 | 
| Знівечив Європу вздовж і поперек,
 | 
| А повернувшись поспішаю до тебе, на вогник,
 | 
| І ти мені скажеш, що вже втомилася чекати,
 | 
| Ну, а мене дорога манить у далечінь знову
 | 
| Я завтра йду знову в далекий рейс,
 | 
| Не чекаю від життя більше жодних чудес,
 | 
| А автобан водили він і є нагорода,
 | 
| І вдома чекали би, а більше і не треба!
 | 
| А автобан водили він і є нагорода,
 | 
| І вдома чекали би, а більше і не треба!
 | 
| Я завтра йду знову в далекий рейс,
 | 
| Не чекаю від життя більше жодних чудес,
 | 
| А автобан водили він і є нагорода,
 | 
| І вдома чекали би, а більше і не треба!
 | 
| А автобан водили він і є нагорода,
 | 
| І вдома чекали би, а більше і не треба! |