| Нехай не много в життя у мені друзів,
|
| І не ходжу я не в театр, не в музей,
|
| По життя просто, як і все, я їду в далечінь,
|
| А скільки там ще, спробуй вгадай
|
| Я завтра йду знову в далекий рейс,
|
| Не чекаю від життя більше жодних чудес,
|
| А автобан водили він і є нагорода,
|
| І вдома чекали би, а більше і не треба!
|
| А автобан водили він і є нагорода,
|
| І вдома чекали би, а більше і не треба!
|
| Знівечив Європу вздовж і поперек,
|
| А повернувшись поспішаю до тебе, на вогник,
|
| І ти мені скажеш, що вже втомилася чекати,
|
| Ну, а мене дорога манить у далечінь знову
|
| Я завтра йду знову в далекий рейс,
|
| Не чекаю від життя більше жодних чудес,
|
| А автобан водили він і є нагорода,
|
| І вдома чекали би, а більше і не треба!
|
| А автобан водили він і є нагорода,
|
| І вдома чекали би, а більше і не треба!
|
| Я завтра йду знову в далекий рейс,
|
| Не чекаю від життя більше жодних чудес,
|
| А автобан водили він і є нагорода,
|
| І вдома чекали би, а більше і не треба!
|
| А автобан водили він і є нагорода,
|
| І вдома чекали би, а більше і не треба! |