| Це життя арифметика—
|
| Нас складають, віднімають, ділять на нуль
|
| Колють від волі анестетик
|
| Щоб забезпечити повсюдний контроль
|
| Темними, вузькими, брудними стежками
|
| Поширюючись по венам вода
|
| Весь організм заповнює отрутою —
|
| Мертве тіло, жива душа
|
| Сморід розкладень, що забродив у повітрях
|
| Проникає молекулами в наші тканини.
|
| Потопаючи з трупами, шукаємо своє становище —
|
| Адже це краще поневірянь
|
| Руки по лікоть у кров, ноги у бруду
|
| Мозок затьмарений, очі темні сповнені туги
|
| Приречені шукаємо панацеї,
|
| Але нас годують пилом, брудом і платебо
|
| Так сталося неправильно —
|
| Багаття життя погасило дощ
|
| Не знайшовши, втратили ми,
|
| Але найгірше, якщо на інших ти не схожий
|
| Не по нашій волі —
|
| Доля нас обдарувала бракованою душею
|
| Тіло повно болю,
|
| Але бог не залишав нас…
|
| Потисни мою руку, відчуй хрускіт кісток
|
| Сум очей, розглядай чорнілу плоть
|
| Перебороти би цю недугу або м'ясо розпороти
|
| Переколоти всі ці вени, без агонії прожити хоча б ніч
|
| Ми все гнієм, але зсередини
|
| Щоб створити ту помилкову подобу щастя
|
| Яке осягнути так і не змогли
|
| Віддавшись водоспаду мук і болю влади
|
| Я більше не хочу бути собою, не хочу жити війною
|
| Між мною і мною безсмертний ворог стіною,
|
| А ця темна постать махає мені рукою
|
| Підкорюся її волі, краще знайти спокій
|
| Останній шлях чи перший крок —
|
| Ніхто не знає нове «дано» у завданні
|
| Заплющивши очі і більше не диха
|
| Почую стукіт землі, тепер все буде інакше
|
| Так сталося неправильно —
|
| Багаття життя погасило дощ
|
| Не знайшовши, втратили ми,
|
| Але найгірше, якщо на інших ти не схожий
|
| Не по нашій волі —
|
| Доля нас обдарувала бракованою душею
|
| Тіло повно болю,
|
| Але бог не залишав нас, він спочатку не прийшов |