Переклад тексту пісні Первая песня - Труд

Первая песня (оригінал)

Я помню, детстве я смотрел мультфильм
Про то, как несколько зверей собрались на прогулку
Весь день они гуляли, веселились, пели
И небо щедро освещало тех, кто выглядел как зверь
Хотя бы еле-еле
Под вечер же отправились назад
Большою, дружною толпой
И каждый друг другого провожал
И защищал от тьмы его собой
Почти уже совсем стемнело
Все звери разошлись, сидят в своих уютных норах
Закат стремится вниз
Тигрёнка дом был дальше всех
Дорога далека
Он шёл один до самого конца,
А за спиной его чернели небеса
Средь диких прерий весело идти
Когда вас много, вы сильны,
Но каково в пустыне одному под вечер оказаться?
Я замирал перед телеэкраном
Мне было очень страшно
Дойдет ли он?
Найдет ли он свой дом?
Один!
В ночи!
Кричи там не кричи —
В стране зверей нельзя надеяться на помощь
Уж сколько лет прошло
И сколько раз я брел один домой в такой же темноте
И образы из детства с такой же яркостью, с такой же глубиной, С такой же силой
являлись мне
Теперь уж понимаю: боялся я тогда не за тигрёнка
Скорее за самого себя
Ведь чувство одиночества, покинутости, страха
Впервые показались тогда мне
Во всей своей свинцовой красоте

Первая песня (переклад)

Я пам'ятаю, дитинстві я дивився мультфільм
Про те, як кілька звірів зібралися на прогулянку
Цілий день вони гуляли, веселилися, співали
І небо щедро висвітлювало тих, хто виглядав як звір
Хоча би ледве-леді
Надвечір вже вирушили назад
Великим, дружнім натовпом
І кожен один одного проводжав
І захищав від тьми його собою
Майже вже зовсім стемніло
Всі звірі розійшлися, сидять у своїх затишних норах
Захід сонця прагне вниз
Тигреня будинок був далі за всіх
Дорога далека
Він ішов один до самого кінця,
А за спиною його чорніли небеса
Серед диких прерій весело йти
Коли вас багато, ви сильні,
Але як у пустелі одному надвечір опинитися?
Я завмирав перед телеекраном
Мені було дуже страшно
Чи дійде він?
Чи знайде він свій будинок?
Один!
Уночі!
Кричи там не кричі —
У країні звірів не можна сподіватися на допомогу
Скільки років минуло
І кілька разів я відбув один додому в такій темряві
І образи з дитинства з такою ж яскравістю, з такою же глибиною, З такою же силою
були мені
Тепер уже розумію: боявся я тоді не за тигреня
Швидше за самого себе
Адже почуття самотності, покинутості, страху
Вперше здалися тоді мені
У всій своїй свинцевій красі