Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Первая песня, виконавця - Труд. Пісня з альбому 2, у жанрі
Дата випуску: 25.02.2012
Лейбл звукозапису: Труд
Мова пісні: Російська мова
Первая песня(оригінал) |
Я помню, детстве я смотрел мультфильм |
Про то, как несколько зверей собрались на прогулку |
Весь день они гуляли, веселились, пели |
И небо щедро освещало тех, кто выглядел как зверь |
Хотя бы еле-еле |
Под вечер же отправились назад |
Большою, дружною толпой |
И каждый друг другого провожал |
И защищал от тьмы его собой |
Почти уже совсем стемнело |
Все звери разошлись, сидят в своих уютных норах |
Закат стремится вниз |
Тигрёнка дом был дальше всех |
Дорога далека |
Он шёл один до самого конца, |
А за спиной его чернели небеса |
Средь диких прерий весело идти |
Когда вас много, вы сильны, |
Но каково в пустыне одному под вечер оказаться? |
Я замирал перед телеэкраном |
Мне было очень страшно |
Дойдет ли он? |
Найдет ли он свой дом? |
Один! |
В ночи! |
Кричи там не кричи — |
В стране зверей нельзя надеяться на помощь |
Уж сколько лет прошло |
И сколько раз я брел один домой в такой же темноте |
И образы из детства с такой же яркостью, с такой же глубиной, С такой же силой |
являлись мне |
Теперь уж понимаю: боялся я тогда не за тигрёнка |
Скорее за самого себя |
Ведь чувство одиночества, покинутости, страха |
Впервые показались тогда мне |
Во всей своей свинцовой красоте |
(переклад) |
Я пам'ятаю, дитинстві я дивився мультфільм |
Про те, як кілька звірів зібралися на прогулянку |
Цілий день вони гуляли, веселилися, співали |
І небо щедро висвітлювало тих, хто виглядав як звір |
Хоча би ледве-леді |
Надвечір вже вирушили назад |
Великим, дружнім натовпом |
І кожен один одного проводжав |
І захищав від тьми його собою |
Майже вже зовсім стемніло |
Всі звірі розійшлися, сидять у своїх затишних норах |
Захід сонця прагне вниз |
Тигреня будинок був далі за всіх |
Дорога далека |
Він ішов один до самого кінця, |
А за спиною його чорніли небеса |
Серед диких прерій весело йти |
Коли вас багато, ви сильні, |
Але як у пустелі одному надвечір опинитися? |
Я завмирав перед телеекраном |
Мені було дуже страшно |
Чи дійде він? |
Чи знайде він свій будинок? |
Один! |
Уночі! |
Кричи там не кричі — |
У країні звірів не можна сподіватися на допомогу |
Скільки років минуло |
І кілька разів я відбув один додому в такій темряві |
І образи з дитинства з такою ж яскравістю, з такою же глибиною, З такою же силою |
були мені |
Тепер уже розумію: боявся я тоді не за тигреня |
Швидше за самого себе |
Адже почуття самотності, покинутості, страху |
Вперше здалися тоді мені |
У всій своїй свинцевій красі |