| Усе почалося 9 липня 2018 року, коли я прокинувся на свій 25-й день народження і зрозумів, що
|
| не міг пережити день, не потягнувшись за напоєм
|
| Мені не було про що дбати, не було про кого дбати, не було напряму в житті
|
| Захоплення без таланту
|
| Тоді я повернувся до дзеркала й помітив, що на моїй шкірі тріщини
|
| почав формуватися
|
| я старію
|
| Мабуть, проблиск надії з’явився, коли мені запропонували прослідкувати за моїм
|
| кар'єра
|
| Але це змусило мене почути себе таким самотнім
|
| Тож я повернувся до дзеркала й продовжив спостерігати, як ростуть тріщини на моїй шкірі
|
| Ця невдала істота була моєю найглибшою тривогою
|
| А якщо я помру сам
|
| Тож я просто насміхався, виходячи з дому
|
| Я звернувся до Бога, щоби з кимось поговорити
|
| Я ніколи раніше не вірив і досі не вірю
|
| Але було приємно сказати вголос
|
| Принаймні була одна постійна річ, яка тримала мене на землі, і це була вона
|
| Я написав їй листа, щоб пояснити, як сподіваюся, що вона ніколи не піде
|
| До цього моменту я зрозумів, що став тягарем для всіх навколо
|
| Одна річ застрягла в моїй голові, ніхто не просив про допомогу
|
| Я почала пригадувати свого тата, який помер, коли я був молодим
|
| І я почав думати, що, можливо, моя черга
|
| З такими думками про смерть у моїй голові я почав усвідомлювати
|
| Я вже був мертвий, бо був сам
|
| Я уявив свій ідеальний рай
|
| Просто пляж, на якому я виріс
|
| З усіма людьми, яких я знав
|
| І я почала думати про свою маму
|
| І я почав думати, що хочу побачити її знову
|
| Тож я припускаю, що зараз це щось що залишити
|
| Я менто, жетон чи просто щось, чим запам’ятати мене |