Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Что шепчут курганы зарницам рассвета , виконавця - Темнозорь. Пісня з альбому Горизонты, у жанрі Лейбл звукозапису: СД-Максимум
Мова пісні: Російська мова
Что шепчут курганы зарницам рассвета(оригінал) |
| Что шепчут курганы зарницам рассвета |
| В предутренних далей холодный простор, |
| Когда бесконечность в легендах воспета |
| В вечность вплетенных сквозь крови узор? |
| Что сниться глухим позабытым погостам |
| В синем безмолвии снежных ночей, |
| Когда зимняя буря все звуки уносит |
| В бескрайность танцующих с вьюгой полей? |
| Кто-то смеялся навстречу закату |
| Рассветом пылая в тумане ночном, |
| А кто-то терялся, навеки сливался |
| С твоих вечеров синевой колдовской, |
| Кто-то остался мечтою и сказкой, |
| Преданьем и песней на этой Земле |
| Кто-то растаял, в шелесте сгинул |
| Вздохами ветра в осенней траве… |
| Зачем так бездонен пугающий вечер |
| В скорби свинцовых небес пустоте |
| Зачем позабытые мертвые песни |
| Здесь ветер в ладонях несёт тишине? |
| Что вспомнят озёра в мерцающих звездах, |
| А звезды что видят в озёр глубине? |
| Зачем укрывает их дымкою осень, |
| Хвойным туманом по чёрной воде? |
| Кто-то смеялся навстречу закату |
| Рассветом пылая в тумане ночном, |
| А кто-то терялся, навеки сливался |
| С твоих вечеров синевой колдовской, |
| Кто-то остался мечтою и сказкой, |
| Преданьем и песней на этой Земле |
| Кто-то растаял, в шелесте сгинул |
| Вздохами ветра в осенней траве… |
| Где бесы выводят рдяные строки |
| В пустых горизонтах исчерпанных грёз |
| Расплатою, страхом, призраком скорби |
| Потускневших видений застывшая кровь… |
| Быль или небыль в сказки одета? |
| Дождь или кровь на мутном стекле? |
| В ладонях Героев осколком ответов |
| Правды осколком на древней Земле. |
| (переклад) |
| Що шепочуть кургани блискавицею світанку |
| У попереднічних далі холодний простір, |
| Коли нескінченність у легендах оспівання |
| Ввічність вплетених крізь крові візерунок? |
| Що сниться глухим забутим цвинтарям |
| У синій безмовності снігових ночей, |
| Коли зимова буря всі звуки забирає |
| Безкрайність танцюючих з завірюхою полів? |
| Хтось сміявся назустріч заходу сонця |
| На світанку палаюча в тумані нічному, |
| А хтось губився, навіки зливався |
| З твоїх вечорів синьою чаклунською, |
| Хтось залишився мрією та казкою, |
| Переданням і піснею на цій Землі |
| Хтось розтанув, у шелесті згинув |
| Зітханнями вітру в осінній траві… |
| Навіщо так бездонний лякаючий вечір |
| У скорботі свинцевих небес порожнечі |
| Навіщо забуті мертві пісні |
| Тут вітер у долонях несе тиші? |
| Що згадають озера в мерехтливих зірках, |
| А зірки що бачать в озер глибині? |
| Навіщо вкриває їх димкою осінь, |
| Хвойним туманом по чорній воді? |
| Хтось сміявся назустріч заходу сонця |
| На світанку палаюча в тумані нічному, |
| А хтось губився, навіки зливався |
| З твоїх вечорів синьою чаклунською, |
| Хтось залишився мрією та казкою, |
| Переданням і піснею на цій Землі |
| Хтось розтанув, у шелесті згинув |
| Зітханнями вітру в осінній траві… |
| Де біси виводять зарядні рядки |
| У порожніх горизонтах вичерпаних мрій |
| Розплатою, страхом, примарою скорботи |
| Потьмянілих видінь застигла кров. |
| Було чи небуло в казки одягнене? |
| Дощ чи кров на каламутному склі? |
| У долонях Героїв уламком відповідей |
| Правди уламком на Стародавній Землі. |