Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Аркона , виконавця - Темнозорь. Пісня з альбому Вольницей в просинь ночей, у жанрі Лейбл звукозапису: СД-Максимум
Мова пісні: Російська мова
Аркона(оригінал) |
| Аркона — там тёмные зори, |
| Тёмные зори над древней землёй |
| Аркона — где рокот прибоя, |
| Где песни варягов над далью морской? |
| Аркона — курганы у моря, |
| Давних закатов хвойные сны |
| Аркона — там рунами грома |
| Кто-то в тумане жёг корабли |
| Аркона — лишь тихие воды, |
| Кровью варяжской янтарь в них застыл |
| Аркона — там ветер со взморья |
| В трещинах скал своё сердце забыл |
| Аркона — лишь камни да сосны, |
| Призраки песен вчерашней росы |
| Аркона — над морем холодным |
| Лишь ветер и звёзды, память и дым |
| Аркона — небес твоих просинь |
| Хмелем полынным осенней листвы |
| Аркона — в русальи пропасть мне, |
| Увидеть все сны позабытых глубин |
| Аркона — из чаш небосклона |
| Вечерних просторов испить синевы |
| Аркона — где молоты шторма |
| Тайну вковали в щит тишины |
| Аркона — дух волчьего бога |
| Сквозь память и время в нашей крови |
| Аркона — где грёзы былого |
| Знаком борьбы в наши судьбы вплелись |
| Аркона — зов древнего рога, |
| В закате багряном пылают мечи |
| Аркона — сын рода волотов, |
| Ветер нашей войны полной грудью вдохни |
| «В мерцающих танцах дев-зоряниц встал он пред |
| льдяною вязью клинков. |
| Серебро лучей прадавних лун, |
| канувших некогда в глубины лазоревых морей, пали |
| на седины его прядей. |
| Шрамы горечи, руны битв и побед |
| вплетались узорами в лик его юности. |
| Над могилой |
| Арконы, на высотах прибрежных скал, в рдяной крови |
| догорающего рассвета испил он хмельную чашу |
| багряных клятв… Именем той Чести, что зовётся |
| Верностью… Расплатой, пожарищами и убийством |
| будет кована Наша Тысяча Лет…» |
| (переклад) |
| Аркона - там темні зорі, |
| Темні зорі над старою землею |
| Аркона - де рокіт прибою, |
| Де пісні варягів над далечиною морською? |
| Аркона - кургани біля моря, |
| Давні заходи хвойні сни |
| Аркона - там рунами грому |
| Хтось у тумані пал кораблі |
| Аркона — лише тихі води, |
| Кров'ю варязький бурштин у них застиг |
| Аркона - там вітер зі моря | |
| У тріщинах скель своє серце забув |
| Аркона — лише каміння та сосни, |
| Примари пісень учорашньої роси |
| Аркона над морем холодним |
| Лише вітер і зірки, пам'ять і дим |
| Аркона — небес твоїх просінь |
| Хмелем полинним осіннього листя |
| Аркона — в русалі пропасти мені, |
| Побачити всі сни забутих глибин |
| Аркона - з чаші небосхилу |
| Вечірніх просторів випити синьові |
| Аркона— де молоти шторму |
| Таємницю вкували в щит тиші |
| Аркона — дух вовчого бога |
| Крізь пам'ять і час у нашій крові |
| Аркона — де мрії колишнього |
| Знаком боротьби в наші долі вплелися |
| Аркона - поклик древнього рогу, |
| У заході сонця багряном палають мечі |
| Аркона - син роду волотів, |
| Вітер нашої війни на повні груди вдихни |
| «У миготливих танцях дів-зір'яниць став він пред |
| льдяною в'яззю клинків. |
| Срібло променів прадавніх місяців, |
| канули колись у глибини блакитних морів, впали |
| на сивини його пасм. |
| Шрами гіркоти, руни битв і перемог |
| впліталися візерунками в лик його юності. |
| Над могилою |
| Аркони, на висотах прибережних скель, кров'яної крові |
| досвітнього світанку випив він хмільну чашу |
| багряних клятв... Ім'ям тієї Честі, що зветься |
| Вірністю… Розплатою, згарищами та вбивством |
| буде кована Наша Тисяча Років ... » |