Переклад тексту пісні Не вини меня - Spa-City

Не вини меня (оригінал)

Не вини меня, если слезы лицо умывали.
Примени меня, как лекарство против печали.
Где сады райские, ангелы нам не сказали.
Сияли лилии, лион цвета манит.
Реками увлекали, еле дыша играли.
Как мимолётным ветром вымело светлые дали.
Ведь и любить не дали лишнего, но шептали.
так просто взяли и нежный цветок растоптали.
горит твоя камета, кружится твоя камета.
На карте звездочета нам места рядом нету.
И нет назад билета, уйдет скорей карета.
Ставили на орла, но на любви монета.
Исторя проста, сообщенья без ответа.
Родные вам спасибо, даже что вы ведь так люди.
На моё счастье совести нет и стыда.
Судьба не мало ломала
Сердце холодным стало
Пламя манящее нело
Тело несмело ступало
В руках хрянащее мало
Найдя перестала
Толпа ведь то шептала
Мою любовь украла
Горы горят золотом, а мысли бьют молотом
Дико печальным вечером, куматозным днём.
Утром нутром чувствовал, как застыват он
В зеркале большом, все это незнакомо.
Кому она нужна, она в него влюблена.
Она грустна, она в который раз одна.
Некогда мятая постель ровно застелена,
Стол без свечей, без вина, не её вина.
А он так напряжен, а он в себя влюблён,
А он не пишет не звонит, другой он увлечен.
Так говорят подруги и вторит им район.
Уматывая слухи, нагоняя новый тон.
Но, а ты будь выше, будь проще и бодрей,
И по веленью неба станет твой мир светлей.
А наверху пусть знают, что делает сильней.
Или не быть врозь им и родней, неродней.
Судьба не мало ломала
Сердце холодным стало
Пламя манящее нело
Тело несмело ступало
В руках хрянащее мало
Найдя перестала
Толпа ведь то шептала
Мою любовь украла

(переклад)

Не звинувачуй мене, якщо сльози обличчя вмивали.
Застосуй мене, як ліки проти смутку.
Де сади райські, ангели нам не сказали.
Сяяли лілії, ліон кольору манить.
Річками захоплювали, ледве дихаючи грали.
Як швидкоплинним вітром вимело світлі дали.
Адже і любити не дали зайвого, але шепотіли.
так просто взяли і ніжну квітку розтоптали.
горить твоя камета, крутиться твоя камета.
На карті зоречета нам місця поряд немає.
І немає назад квитка, піде скоріше карета.
Ставили на орла, але на любові монета.
Історія проста, повідомлення без відповіді.
Рідні вам дякую, навіть що ви так люди.
На моє щастя совісті немає і сорому.
Доля не мало ламала
Серце холодним стало
Полум'я манливе нело
Тіло несміливо ступало
В руках хрянуще мало
Знайшовши перестала
Натовп же то шепотів
Моє кохання вкрало
Гори горять золотом, а думки б'ють молотом
Дико сумним вечором, куматозним днем.
Вранці нутром відчував, як він застигає.
У дзеркалі великому, все це незнайоме.
Кому вона потрібна, вона в нього закохана.
Вона сумна, вона вкотре одна.
Колись м'ята постіль рівно застелена,
Стіл без свічок, без вина, неїї вина.
А він так напружений, а він усебе закоханий,
А він не пише не дзвонить, інший він захоплений.
Так кажуть подруги і вторить їм район.
Вмотуючи чутки, наздоганяючи новий тон.
Але, а ти будь вище, будь простіше і бадьорий,
І за велінням неба стане твій світ світлішим.
А нагорі нехай знають, що робить сильнішим.
Або не бути нарізно ним і ріднішими, неріднішими.
Доля не мало ламала
Серце холодним стало
Полум'я манливе нело
Тіло несміливо ступало
В руках хрянуще мало
Знайшовши перестала
Натовп же то шепотів
Моє кохання вкрало