| Так, моє життя — твоє
|
| Я бігав туди й назад від цієї війни
|
| Але Ти, Спасителю, співай наді мною
|
| Нове життя — це мелодія
|
| Він готовий до вас, готовий до того, щоб я зупинився й дихав
|
| Відмовтеся від усіх речей, які не можуть піти
|
| Відпустіть, дозвольте собі впасти на світло
|
| Потрібно навчити відпускати, нехай старе помирає
|
| Так, тобі належить моє життя
|
| Мимотримка пара, яка тримається, доки не буде виграно гонку
|
| Такий дивний і красивий для мене
|
| Голови повертаються, щоб думати, що, можливо, так і було створено
|
| Любов з’єднує, наша зламаність показує
|
| Парі потрібно, щоб один керував, а інший — слідував
|
| Відпустіть, дозвольте собі впасти на світло
|
| Потрібно навчити відпускати, нехай старе помирає
|
| Відпустіть, дозвольте собі впасти на світло
|
| Потрібно навчити відпускати, нехай старе помирає
|
| Тож я біжу в напрямку Єдиного
|
| І я все ближче
|
| Відпустіть, дозвольте собі впасти на світло
|
| Потрібно навчити відпускати, нехай старе помирає
|
| Відпустіть, дозвольте собі впасти на світло
|
| Потрібно навчити відпускати, нехай старе помирає |