| Вона написала в мому щорічнику «дитино,
 | 
| Обіцяємо, що ми підтримуватимемо зв’язок»
 | 
| Я знаю, вона знає, я знаю, вона не знала.
 | 
| Можливо, ми просто виросли.
 | 
| Але минуло чотири роки і ціле прокляте літо,
 | 
| І дитино, я просто здався.
 | 
| Ти програв удар, твій хлопчик, ти це знаєш
 | 
| Тож доброї ночі, до побачення
 | 
| І я кажу собі не підходити занадто близько
 | 
| Бо я вірю, що ви мене підведете
 | 
| Якщо, звичайно, я не благаю вас звести мене вниз, до побачення
 | 
| Вибач, дівчино, я подумав про тебе
 | 
| І все, що ти робиш зі мною
 | 
| Бо ти програв, твій хлопчик, ти це знаєш
 | 
| Тож доброї ночі, до побачення
 | 
| Ми підійшли до кінця цієї відпустки
 | 
| Вам більше нема чого відчувати
 | 
| Я дивився й чекав, як ви звільняєтесь
 | 
| Ця любов, моя любов
 | 
| Ти можеш бити віями, молитися богу
 | 
| Чесність - не ваше покликання
 | 
| І ти знаєш, що час – це не твоя річ, любий
 | 
| Дівчино, ти ніколи не доберешся до мене |