| Вона написала в мому щорічнику «дитино,
|
| Обіцяємо, що ми підтримуватимемо зв’язок»
|
| Я знаю, вона знає, я знаю, вона не знала.
|
| Можливо, ми просто виросли.
|
| Але минуло чотири роки і ціле прокляте літо,
|
| І дитино, я просто здався.
|
| Ти програв удар, твій хлопчик, ти це знаєш
|
| Тож доброї ночі, до побачення
|
| І я кажу собі не підходити занадто близько
|
| Бо я вірю, що ви мене підведете
|
| Якщо, звичайно, я не благаю вас звести мене вниз, до побачення
|
| Вибач, дівчино, я подумав про тебе
|
| І все, що ти робиш зі мною
|
| Бо ти програв, твій хлопчик, ти це знаєш
|
| Тож доброї ночі, до побачення
|
| Ми підійшли до кінця цієї відпустки
|
| Вам більше нема чого відчувати
|
| Я дивився й чекав, як ви звільняєтесь
|
| Ця любов, моя любов
|
| Ти можеш бити віями, молитися богу
|
| Чесність - не ваше покликання
|
| І ти знаєш, що час – це не твоя річ, любий
|
| Дівчино, ти ніколи не доберешся до мене |