| Einsam og forlatt ligg eg
| Самотній і покинутий я лежу
|
| Og hoeyrer vinden kviskre om krigaraand
| І завивання вітру шепоче войовничий дух
|
| Meir og meir driv mitt sinn mot nord
| Все більше і більше веду мій розум на північ
|
| For vinden farar aldri med loegn
| Бо брехнею ніколи вітер не віє
|
| Me skal ikkje la oss blende
| Ми не дамо себе засліпити
|
| Inn I skogen naar ikkje lyset
| В ліс, куди не доходить світло
|
| Me skal ikkje la oss blende
| Ми не дамо себе засліпити
|
| Mot vinden fraa nord ma sjoel lyset vike
| Проти вітру з півночі світло душі має дати дорогу
|
| Mot nor og kulda vendar me oss
| Проти півночі і холоду повертаємося
|
| Berre der kan me finna fred
| Тільки там я можу знайти спокій
|
| I ei verd der skaparen driv med haan
| У світі, де творець дичавіє
|
| Er kulda din ven
| Холод твій друг
|
| Til den evige me overgjer oss
| Вічному ми віддаємо нас
|
| Her endar ei oerkeslaus vandring
| Тут закінчується невтомний похід
|
| Til jord kjem me aldri attende
| На землю ми ніколи не повернемося
|
| Me skal vakna ein betre stad | Ми прокинемося в кращому місці |