Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Odmieniec, виконавця - Polska Wersja
Дата випуску: 31.12.2015
Мова пісні: Польський
Odmieniec(оригінал) |
Jestem inny od innych, lecz taki jak reszta tu, niby |
Dziecko Boga i człowieka, pół na pół, dziwny |
Jest mój świat, droga ma to living proof |
Znów mam deja vu, znów pcham ten świat w przód |
Mienia zawut HNL, skład PW |
Proste, że żaden człek, nie układa moich słów |
Czynów, snów, rymów, dróg, minut |
Sam sobie obieram azymut synu, łooj |
Rym do rymu sklejam, świątek, piątek i niedziela |
Staram się pozbierać, nie porządek, we łbie nieład |
Teraz widzę schemat, teraz wiem kto jest kim |
Zły wybrałem autorytet sobie, ODB! |
Na szyi krucyfiks, w głowie chęć by zabić |
Stąd ten krótki list, Boże wybacz mi nienawiść |
Nerwy i że myślę sercem |
Nic nie poradzę, jestem odmieńcem |
Wiem, pierwsza kwestia — nie ma co się głowić |
Kręty jest ten szlak, po którym muszę chodzić |
Taki los odmieńca, tak zostało po dziś dzień |
Nie wiem czy umiem ze sobą się pogodzić |
W umyśle wizje sytuacji złej |
Postacie dziwne w ciele mym mają bitwę, dzielę je bo są zbyt inne |
Cele mają inne, więc dalej nie wiem kim być chcę |
Wiele różnic od ludzi, wiele różni mnie |
Różnie mnie postrzegają, nie znając trylogii mych cech |
Wcale nie rozkminiają, że talią całą mój byt jest |
Autentycznie, żyć lepiej, stabilniej, myśleć jak zwykle |
Przez humory złe tracę ambicję |
Ja z mym twardym dyskiem iskier nie uniknę |
I swe nastawienia pozmieniam nieraz je wyprę |
Nie gram tu o miejsca, nie staram się błyszczeć |
Niosę los odmieńca, bez szans na pozycję |
Poprzez bicie serca wiem jak iść przez życie |
Z wnętrza głos do membran, w odbiorcach odbicie |
W wersach obraz jest, zobacz co kryje ciąg liter |
Inny niż reszta, na pozór nic nie różni się |
Wiem, pierwsza kwestia — nie ma co się głowić |
Kręty jest ten szlak, po którym muszę chodzić |
Taki los odmieńca, tak zostało po dziś dzień |
Nie wiem czy umiem ze sobą się pogodzić |
Wszyscy są wokół mnie, a w efekcie jestem sam |
Coś mi w głowie świta? |
Czy to paranoję mam? |
Nie wiem czy jestem inny, zbyt często winny jednak |
Wpierdalać się w kłopoty, to był tylko przedsmak |
Lubiłem błądzić, sądzić, że mi to pomaga |
Myślałem, że to jakaś tam równowaga |
I że dobra zaprawa będzie i w przyszłości się pozbędzie |
Złych nawyków, a jednak kurwa psikus |
Trudny dzieciak Jano, rymów konstruktor z bańką spraną |
Tak mi się zdaję czasem i kurwa mać, że jestem w jebanym teatrze |
Przecież widzę te marionety, co drugi to ślepy |
Nie widzi własnej głupoty, i to niby ja mam loty? |
Chłopak złoty, do rany przyłóż, ze święcą szukać, chroni go animusz |
I nie podskoczysz synuś, takie jaja |
Odmienny stan świadomości na to mi pozwala |
Jak się nie podoba, to piątka, szufla, strzała |
I noga dupa brama, aż zatańczysz kankana |
Odmieńcem jestem, i dobrze mi z tym, i tak zostanie jak to, że krecę bibsy |
A to że wixy tu mam, to ich wymysły |
A ja tam kocham ten stan, bo to nie ich styl! |
Wiem, pierwsza kwestia — nie ma co się głowić |
Kręty jest ten szlak, po którym muszę chodzić |
Taki los odmieńca, tak zostało po dziś dzień |
Nie wiem czy umiem ze sobą się pogodzić |
(переклад) |
Я відрізняюся від інших, але, мовляв, як і всі тут |
Дитя Бога й людини, наполовину, дивне |
Це мій світ, тому дорога є живим доказом |
У мене знову дежавю, я знову штовхаю цей світ вперед |
HNL належить PW |
Це просто, що жоден чоловік не впорядковує мої слова |
Вчинки, мрії, рими, способи, хвилини |
Я сам вибираю свій азимут, сину, о |
Я дотримуюся рими, Різдво, п’ятниця та неділя |
Я намагаюся зібратися, ніякого порядку, безладу в голові |
Тепер я бачу схему, тепер я знаю, хто є хто |
Погано я сам вибрав авторитет, ОДБ! |
Розп'яття на шиї і бажання вбити в голові |
Звідси цей короткий лист, прости мені ненависть |
Нерви і що я серцем думаю |
Я не можу втриматися, я невдаха |
Я знаю, перший пункт - не хвилюйся |
Цією звивистою стежкою я повинен пройти |
Це доля негідника, такою залишилася й донині |
Не знаю, чи зможу примиритися з собою |
У свідомості бачення поганої ситуації |
Дивні фігури в моєму тілі мають бій, я їх поділяю, тому що вони занадто різні |
У них різні цілі, тому я досі не знаю, ким хочу бути |
Багато відмінностей від людей, багато відмінностей для мене |
Вони мене сприймають інакше, не знаючи трилогії моїх рис |
Вони зовсім не думають, що вся моя істота — талія |
Автентично, живіть краще, стабільніше, думайте як завжди |
Через поганий настрій я втрачаю амбіції |
Я не уникну іскор зі своїм жорстким диском |
І я зміню своє ставлення і не раз їх заперечу |
Я не граю тут на місця, я не намагаюся блищати |
Я несу долю негідника, шансів на посаду немає |
Через серцебиття я знаю, як пройти своє життя |
Зсередини голос до мембран, відображення в аудиторії |
У віршах є картинка, подивіться, що приховує рядок букв |
Відрізняється від інших, мабуть нічим не відрізняється |
Я знаю, перший пункт - не хвилюйся |
Цією звивистою стежкою я повинен пройти |
Це доля негідника, такою залишилася й донині |
Не знаю, чи зможу примиритися з собою |
Всі навколо мене, і в результаті я один |
Щось світає в моїй голові? |
Я параноїк? |
Я не знаю, чи я інший, але занадто часто винний |
Потрапити в халепу було лише смаком |
Мені подобалося помилятися, думати, що це мені допомогло |
Я думав, що це якийсь баланс |
І що буде хороша ступка і вона в майбутньому від неї позбудеться |
Шкідливі звички, і все ж біса хитрість |
Важка дитина Яно, конструктор римує з розмитою бульбашкою |
Мені інколи здається пеклом, я в бісаному театрі |
Адже я бачу цих маріонеток, кожна секунда сліпа |
Він не бачить власної дурості, то я маю рейси? |
Золотий хлопчик, принеси його до рани, шукай святих, його захищає ворожнеча |
А ти не стрибай, синку, такі м’ячі |
Мій змінений стан свідомості дозволяє мені це зробити |
Якщо не подобається, то п’ятірка, лопата, стріла |
І ногою дупу ворота, поки не станцюєш канкан |
Я підміняв, і мені це добре, і так залишиться, якщо я створю нагрудники |
А те, що у мене тут Wixes, це їхні винаходи |
А я люблю цю там державу, бо це не в їхньому стилі! |
Я знаю, перший пункт - не хвилюйся |
Цією звивистою стежкою я повинен пройти |
Це доля негідника, такою залишилася й донині |
Не знаю, чи зможу примиритися з собою |