Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Ной, виконавця - Пика. Пісня з альбому Alfv, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 16.04.2016
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: NVN
Мова пісні: Російська мова
Ной(оригінал) |
Южный порт, закаты глаз |
В раскатах грома разлились |
Руки в космос пора слать |
Мир, волной поднимись |
Сёрфер на гребне волны |
Во мне не существует границ |
Мои, мои братья наблюдают за мной со страниц |
Я словился с полётом птиц |
Я не играю в принца в мире сук, псов, котов, кис |
В её губах тлеет |
Плеер, плеер крутит диск |
Эта, эта дурь прёт, тону в one blue |
Бурлит, бурлит в колбе кислород |
Топит, топит лёд |
Глубокий вдох, глубокий вдох |
Выдох-вдох, выдох, выдох, выдох-вдох |
Спелый плод, течёт сок между её ног |
Она в моих объятиях, я в ней между строк |
В её волосах венок, аленький цветок |
На моих руках, она лист-лепесток |
Разум очистит дождь |
Я-то где-то на волнах |
В горах обнуляюсь |
Аудио, аудио, наркотики, дозы |
Этим, этим летом я в тебя влюбляюсь |
И мы все потонем |
И мы все потонем, все потонем |
И мы все потонем |
И мы все потонем, вверх ладони |
Не ной, я Ной, за мной |
Не ной, я Ной, за мной |
Не ной, я Ной, за мной |
Не ной, я Ной, за мной |
Пусть, пусть в метро сегодня будет безлюдно |
Я копов, копы — меня, всё обоюдно |
И в переходах немые поют нам |
Она скромная, но её, но её первый мужчина — Пьер Вудман |
Привет, прокуренные лёгкие, пронюханный нос |
Привет, весенний авитаминоз |
Я свой, как америкос среди русских берёз |
Я Ной, меня, меня не воспринимают всерьёз |
И мы все потонем |
И мы все потонем, вверх ладони |
Нас увезут на ментовском бабоне |
Мозги в голове, мозги на бетоне |
Я умру красиво — как Немцов, чтобы Кремль на фоне |
И мы все потонем |
И мы все потонем, все потонем |
И мы все потонем |
И мы все потонем, вверх ладони |
Не ной, я Ной, за мной |
Не ной, я Ной, за мной |
Под самый мрачный лязг качель мы все здесь знатно попали |
Здесь злой притон и есть ковчег, где каждой твари по паре |
Время подумать будет над чем, свой век доживая под пальмой, |
Но вместо этого лишь палево, вокруг лишь палево |
Я что-то сделал неправильно, снова что-то сделал неправильно |
Этот херов эффект бабочки подскажет, что нам пора сваливать, |
Но в лёгких знакомое гарево, в небе кровавое зарево |
Под ним бывало сдуру проповедовал, но сам вряд ли жил праведно |
Я засветил негатив, я снова полюбил никотин |
Это лишь аперитив, не надо печалиться — вся жизнь впереди, |
А впереди лишь карма, да кома, на бойню это стадо ведомо |
С притона катят на байках всадники Армагеддона |
И мне ль блаженствовать, в раю среди цветов покоясь |
Покуда братья мои в бою бредут в крови по пояс |
Cука, гордись грязной страной в радость, в горесть |
Пронзит мне грудь красной стрелой, значит, нырнул под поезд |
И мы все потонем |
И мы все потонем, вверх ладони |
И мы все потонем, все потонем |
В этом железобетоне |
И мы все потонем |
И мы все потонем, вверх ладони |
И мы все потонем, все потонем |
В этом железобетоне |
(переклад) |
Південний порт, заходи очей |
У розкотах грому розлилися |
Руки в космос пора слати |
Мир, хвилею піднімися |
Серфер на гребені хвилі |
У мене не існує кордонів |
Мої, мої брати спостерігають за мною зі сторінок |
Я змовився з польотом птахів |
Я не граю в принца в світі сук, псів, котів, кис |
У її губах тліє |
Плеєр, плеєр крутить диск |
Ця, ця дурість пре, тону в one blue |
Вирує, вирує в колбі кисень |
Топить, топить лід |
Глибокий вдих, глибокий вдих |
Видих-вдих, видих, видих, видих-вдих |
Стиглий плід, тече сік між її ніг |
Вона в моїх обіймах, я в ній між рядків. |
У волоссі вінок, оленька квітка |
На моїх руках, вона лист-пелюстка |
Розум очистить дощ |
Я десь на хвилях |
У горах обнуляюсь |
Аудіо, аудіо, наркотики, дози |
Цього, цього літа я в тебе закохаюся |
І ми все потонемо |
І ми все потонемо, все потонемо |
І ми все потонемо |
І ми все потонемо, вгору долоні |
Не ний, я Ний, за мною |
Не ний, я Ний, за мною |
Не ний, я Ний, за мною |
Не ний, я Ний, за мною |
Нехай, нехай у метро сьогодні буде безлюдно |
Я копів, копи мене, все взаємно |
І в переходах німі співають нам |
Вона скромна, але її, але її перший чоловік - П'єр Вудман |
Привіт, прокурені легені, пронюханий ніс |
Привіт, весняний авітаміноз |
Я свій, як америкос серед російських берез |
Я Ной, мене, мене не сприймають серйозно |
І ми все потонемо |
І ми все потонемо, вгору долоні |
Нас повезуть на ментівському бабоні |
Мізки в голові, мізки на бетоні |
Я помру красиво як Німцов, щоб Кремль на тлі |
І ми все потонемо |
І ми все потонемо, все потонемо |
І ми все потонемо |
І ми все потонемо, вгору долоні |
Не ний, я Ний, за мною |
Не ний, я Ний, за мною |
Під найпохмуріший брязкіт качель ми все тут знатно потрапили |
Тут злий кубок і є ковчег, де кожної тварі по парі |
Час подумати буде над чим, доживаючи свій вік під пальмою, |
Але замість цього лише палево, навколо лише палево |
Я щось зробив неправильно, знову щось зробив неправильно |
Цей херов ефект метелика підкаже, що нам час звалювати, |
Але в легких знайоме гарево, в небі кривава заграва |
Під ним бувало здуру проповідував, але сам навряд чи жив праведно |
Я засвітив негатив, я знову полюбив нікотин |
Це лише аперитив, не треба засмучуватися— все життя попереду, |
А попереду лише карма, так кома, на бійню це стадо відомо |
З притону котять на байках вершники Армагеддону |
І мені ль блаженствувати, в раю серед квітів спочиваючи |
Поки мої брати в бою бредуть в крові по пояс |
Cука, пишайся брудною країною в радість, в гірсть |
Пронизає мені груди червоною стрілою, значить, пірнув під потяг |
І ми все потонемо |
І ми все потонемо, вгору долоні |
І ми все потонемо, все потонемо |
У цьому залізобетоні |
І ми все потонемо |
І ми все потонемо, вгору долоні |
І ми все потонемо, все потонемо |
У цьому залізобетоні |