| Ми ті, що забули…
|
| Слухайте, сестри, тепер слухайте брати
|
| Так, давайте розкриємо їхню брехню
|
| Коли настає ніч, ми піднімаємо пальці
|
| Ми вказуємо на небо
|
| Але все, що ми бачимо — чорне, зима повертається
|
| Небо вже не блакитне
|
| А тепер ми не можемо залишитися, літо минуло
|
| Все втрачено мною і тобою
|
| Ми ті, хто забув цінності вчорашнього дня
|
| Ми маємо знайти рішення, інакше все це зникне
|
| Тож давайте знайдемо рішення, щоб покінчити з цим забрудненням
|
| І давайте почнемо сьогодні
|
| Скажи своїм мамам, а тепер скажи батькам
|
| Ми вбили всі їхні надії та мрії
|
| Ця ніч не закінчується, я не можу продовжувати захищатися
|
| Спосіб, який ми вибираємо для життя
|
| Тому що ніщо не залишається незмінним, і ми винні
|
| Небо вже не блакитне
|
| Тож тепер ми не можемо залишитися, літо минуло
|
| Все втрачено мною і тобою
|
| Ми ті, хто забув цінності вчорашнього дня
|
| Ми маємо знайти рішення, інакше все це зникне
|
| Тож давайте знайдемо рішення, щоб покінчити з цим забрудненням
|
| І давайте почнемо сьогодні
|
| Ми ті, хто забув цінності вчорашнього дня
|
| Ми маємо знайти рішення, інакше все це зникне
|
| Тож давайте знайдемо рішення, щоб покінчити з цим забрудненням
|
| І давайте почнемо сьогодні
|
| Тож давайте знайдемо рішення, щоб покінчити з цим забрудненням
|
| І давайте почнемо сьогодні |