Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні На Север, виконавця - Хвангур. Пісня з альбому Кровь и пепел, у жанрі
Лейбл звукозапису: СД-Максимум
Мова пісні: Російська мова
На Север(оригінал) |
Как почувствовал он сердцем вышел срок! |
По лесам да по курганам — путь далек |
Да по рекам на ладьях — долгие дни |
Из родных дубрав — до Северной Земли |
Белым камнем по спиралям да кругам |
Птицей-соколом к скалистым берегам |
Из березовой, берестяной Руси |
Весть из дома, ветер, ты мне принеси! |
Как могучий ствол везли на лошадях |
Буйно рвал рубахи ветер во полях |
Средь седых камней, хранящих пыль веков |
Гость молчал — не любит Север лишних слов. |
Черствый хлеб жевал, водою ключевой |
Запивал, вставал с утра вместе с зарей |
Не с женою спал, а с ясною луной |
В Небеса глядел, где вечен звезд покой. |
А во светлый день — не покладая рук |
Он работал — по просторам гулкий стук. |
Плыл — как ворожил, сплетаясь в странный лад |
Завсегда на тайны Север был богат. |
И рождался лик под Небом средь ветров |
Средь камней да ярых жертвенных костров. |
Знал лишь Велес Мудрый тот заветный миг |
Когда Дух его во образе возник! |
И взглянули в мир глубокие глаза |
Слава Велесу! |
— одно в тиши сказал |
Поклонился, отложив острый резец |
Завершен был труд, работе всей конец. |
И ушел он — по траве да по камням |
Провожали его ветры по полям |
И прощался с ним край Велеса навек |
Вдаль смотрел Бог; |
уходил вдаль человек! |
(переклад) |
Як відчув він серцем вийшов термін! |
По лісах та по курганах шлях далекий |
Так по рікам на човнах — довгі дні |
З рідних дібров — до Північної Землі |
Білим каменем по спіралям та колам |
Птахом-соколом до скелястих берегів |
З березової, берестяної Русі |
Звістку з дому, вітер, ти мені принеси! |
Як могутній ствол везли на конях |
Буйно рвав сорочки вітер у полях |
Серед сивого каміння, що зберігає пил віків |
Гість мовчав - не любить Північ зайвих слів. |
Черствий хліб жував, ключовою водою |
Запивав, вставав з ранку разом із зорею |
Не з жінкою спав, а з ясним місяцем |
У Небеса дивився, де вічний зірок спокій. |
А во світлий день — не покладаючи рук |
Він працював — по просторах гулкий стукіт. |
Плив — як ворожив, сплітаючись у дивний лад |
Завжди на таємниці Північ був багатий. |
І народжувався лик під Небом серед вітрів |
Серед каменів та ярих жертовних багать. |
Знав лише Велес Мудру ту заповітну мить |
Коли Дух його у образі виник! |
І поглянули в світ глибокі очі |
Слава Велесу! |
— одно в тиші сказав |
Вклонився, відклавши гострий різець |
Завершено був працю, роботі всієї кінець. |
І пішов він — по траві та по каменях |
Проводили його вітри по полях |
І прощався з ним край Велеса навіки |
Вдалину дивився Бог; |
йшов у далечінь людина! |