Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні На Север , виконавця - Хвангур. Пісня з альбому Кровь и пепел, у жанрі Лейбл звукозапису: СД-Максимум
Мова пісні: Російська мова
На Север(оригінал) |
| Как почувствовал он сердцем вышел срок! |
| По лесам да по курганам — путь далек |
| Да по рекам на ладьях — долгие дни |
| Из родных дубрав — до Северной Земли |
| Белым камнем по спиралям да кругам |
| Птицей-соколом к скалистым берегам |
| Из березовой, берестяной Руси |
| Весть из дома, ветер, ты мне принеси! |
| Как могучий ствол везли на лошадях |
| Буйно рвал рубахи ветер во полях |
| Средь седых камней, хранящих пыль веков |
| Гость молчал — не любит Север лишних слов. |
| Черствый хлеб жевал, водою ключевой |
| Запивал, вставал с утра вместе с зарей |
| Не с женою спал, а с ясною луной |
| В Небеса глядел, где вечен звезд покой. |
| А во светлый день — не покладая рук |
| Он работал — по просторам гулкий стук. |
| Плыл — как ворожил, сплетаясь в странный лад |
| Завсегда на тайны Север был богат. |
| И рождался лик под Небом средь ветров |
| Средь камней да ярых жертвенных костров. |
| Знал лишь Велес Мудрый тот заветный миг |
| Когда Дух его во образе возник! |
| И взглянули в мир глубокие глаза |
| Слава Велесу! |
| — одно в тиши сказал |
| Поклонился, отложив острый резец |
| Завершен был труд, работе всей конец. |
| И ушел он — по траве да по камням |
| Провожали его ветры по полям |
| И прощался с ним край Велеса навек |
| Вдаль смотрел Бог; |
| уходил вдаль человек! |
| (переклад) |
| Як відчув він серцем вийшов термін! |
| По лісах та по курганах шлях далекий |
| Так по рікам на човнах — довгі дні |
| З рідних дібров — до Північної Землі |
| Білим каменем по спіралям та колам |
| Птахом-соколом до скелястих берегів |
| З березової, берестяної Русі |
| Звістку з дому, вітер, ти мені принеси! |
| Як могутній ствол везли на конях |
| Буйно рвав сорочки вітер у полях |
| Серед сивого каміння, що зберігає пил віків |
| Гість мовчав - не любить Північ зайвих слів. |
| Черствий хліб жував, ключовою водою |
| Запивав, вставав з ранку разом із зорею |
| Не з жінкою спав, а з ясним місяцем |
| У Небеса дивився, де вічний зірок спокій. |
| А во світлий день — не покладаючи рук |
| Він працював — по просторах гулкий стукіт. |
| Плив — як ворожив, сплітаючись у дивний лад |
| Завжди на таємниці Північ був багатий. |
| І народжувався лик під Небом серед вітрів |
| Серед каменів та ярих жертовних багать. |
| Знав лише Велес Мудру ту заповітну мить |
| Коли Дух його у образі виник! |
| І поглянули в світ глибокі очі |
| Слава Велесу! |
| — одно в тиші сказав |
| Вклонився, відклавши гострий різець |
| Завершено був працю, роботі всієї кінець. |
| І пішов він — по траві та по каменях |
| Проводили його вітри по полях |
| І прощався з ним край Велеса навіки |
| Вдалину дивився Бог; |
| йшов у далечінь людина! |