| Куплет 1
|
| Показав ти мені кохання-блискавку,
|
| Та між двох світів надіслав
|
| Ти мені листівку-ластівку
|
| З теплих островів.
|
| Я лечу до тебе крізь туман.
|
| Почуття-вулкан, — це і є твій план?
|
| Я в тобі відчула океан.
|
| Пам’ятай, герой — це і мій роман.
|
| Приспiв
|
| Покохали так, що згоріли дотла.
|
| Юні від обіймів палали тіла.
|
| Келихами ніч на Купала пила —
|
| І за мить дорослою стала мала.
|
| Якщо не кохала, ти не жила.
|
| Келихами ніч на Купала пила.
|
| Юні від обіймів палали тіла, —
|
| Так за мить дорослою стала мала.
|
| Палай!
|
| Куплет 2
|
| Ти вивчав кожен рух та кожну витівку.
|
| Вірив і довів.
|
| Цілував плечі крізь червону вишивку,
|
| Та й не червонів.
|
| Тільки я багряна, як тюльпан.
|
| Почуття-вулкан. |
| Це і є твій план?
|
| Я в тобі відчула океан.
|
| Пам’ятай, герой — це і мій роман
|
| Приспiв
|
| Покохали так, що згоріли дотла.
|
| Юні від обіймів палали тіла.
|
| Келихами ніч на Купала пила —
|
| І за мить дорослою стала мала.
|
| Якщо не кохала, ти не жила.
|
| Келихами ніч на Купала пила.
|
| Юні від обіймів палали тіла, —
|
| Так за мить дорослою стала мала.
|
| Палай!
|
| Кода
|
| Падала в обійми, закривала очі.
|
| Пролітало літечко, пролітали ночі.
|
| Говорили люди, він мені хороший. |
| -
|
| А я все палала і згорали мої очі.
|
| Чом ти, місяченьку, та й мені не сяєш?.
|
| Серденько дівоче та й до тла згораєш.
|
| А я не гуляла, я й не дівувала.
|
| Розкоші кохання так і не пізнала. |