| Врятуюсь від слів твоїх — буду ціла
|
| За рік образ не складу ціну я
|
| Горять, мости горять, і сліз моря
|
| Та знай, це гра моя — менше слів більше діла
|
| Врятую від стріл твоїх хоч би тіло
|
| Загнав під лід, не знайду душу я
|
| Болить, ой як болить, і кров кипить
|
| Та донька вже не спить — менше слів більше діла
|
| Поплакала і знов фіалка розцвіла
|
| Засяяв день таємними знаками
|
| І мама молода й закохана мала
|
| На кухні всі однаково плакали
|
| Зотліла ніч, зранку все стало сіре
|
| Знайти нові кольори мушу я
|
| Лице умий дощем, що треба ще?
|
| А серцю під плащем — менше слів, більше віри
|
| Поплакала і знов фіалка розцвіла
|
| Засяяв день таємними знаками
|
| І мама молода й закохана мала
|
| На кухні всі однаково плакали
|
| Поплакала і знов фіалка розцвіла
|
| Засяяв день таємними знаками
|
| І мама молода й закохана мала
|
| На кухні всі однаково плакали
|
| Поплакала і знов фіалка розцвіла
|
| Засяяв день таємними знаками
|
| І мама молода й закохана мала
|
| На кухні всі однаково плакали
|
| Поплакала і знов фіалка розцвіла
|
| Засяяв день таємними знаками
|
| І мама молода й закохана мала
|
| На кухні всі однаково плакали |