| Хоча, здається, настали важкі часи,
|
| Попереду я бачу світло,
|
| І кожному з нас настав час піти,
|
| І вчитися,
|
| І стати тим, про що ми мріяли.
|
| Просто витягніть мене.
|
| Сьогодні вчора, завтра,
|
| І нас може не бути тут завтра.
|
| Ми мусимо використовувати кожну секунду, що маємо.
|
| Це може бути останній раз, коли я вдихну.
|
| Що я вдихаю.
|
| Що я вдихаю.
|
| Що я вдихаю.
|
| Тому що на цій землі є речі
|
| ми як люди не призначені витерпіти,
|
| як бути підпорядкованим загальному суспільству, що судить.
|
| Мені нудно знати, що моє життя буде таким
|
| представлені світом, у якому ми перебуваємо зараз.
|
| Витягніть мене. |
| Просто витягни мене з цього світу.
|
| Я боюся, що час не зможе вилікувати мене.
|
| З кожним днем знайти енергію стає все важче.
|
| Витягніть мене. |
| Просто витягни мене з цього світу.
|
| Я боюся, що час не зможе вилікувати мене.
|
| З кожним днем знайти енергію стає все важче.
|
| Сьогодні вчора, завтра,
|
| І нас може не бути тут завтра.
|
| Ми мусимо використовувати кожну секунду, що маємо.
|
| Це може бути востаннє, коли я (ми) вдихну.
|
| Нам нудно знати, що наше життя буде таким
|
| представлені цьим світом, у якому ми існуємо зараз.
|
| (Витягни мене, витягни мене, витягни мене.)
|
| Нам нудно знати, що наше життя буде таким
|
| представлені цьим світом, у якому ми існуємо зараз.
|
| (Витягни мене, витягни мене, витягни мене.) |