Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Лоскутное одеяло , виконавця - Игорь Лазарев. Пісня з альбому Просто смотри, у жанрі Авторская песняЛоскутное одеяло(оригінал) |
| Кончился август |
| И выброшен проездной |
| Листья с пространством |
| Расплатятся желтизной |
| И понемногу |
| Впитанный ими свет |
| Ляжет под ноги, |
| Расплещется по траве. |
| Мы с тобой поглядим печально, |
| Пошуршим ими по газонам |
| И простудимся до начала |
| Отопительного сезона. |
| Мы сошьем лоскутное одеяло |
| Невесомых солнечных настроений |
| Из ночных поездок куда попало, |
| Непутевых мыслей и впечатлений. |
| Из тех электричек, автомобилей, |
| Поездов плацкартных, велосипедов, |
| Что по свету нас на себе носили. |
| Из квартир, где нас укрывали пледом. |
| Будем, сутулясь, |
| Плыть под одним зонтом |
| Вдоль мокрых улиц |
| Утренней темнотой |
| Дремлет устало |
| Мир без тепла внутри |
| Все, что осталось |
| В дымных кострах сгорит |
| Все что было словами, делами |
| Содержанием дня любого. |
| Обросло прямыми углами |
| И рассовано по альбомам |
| Мы сошьем лоскутное одеяло |
| Из всего что летом бывало с нами, |
| Из аэродромов, портов, вокзалов |
| И еще не тусклых воспоминаний |
| О свечах, что в холод нам грели пальцы, |
| Когда мы укрывались от ливня в храме, |
| Как ступали ноги не по асфальту |
| Как в древесных кронах лучи играли |
| Мы сошьем лоскутное одеяло |
| Из гранатов, вишен, зеленых яблок |
| Ветерка, что легкий качает ялик — |
| Мы сошьем лоскутное одеяло |
| Из тончайших запахов, звуков, красок |
| Не боясь его сделать еще пестрее |
| Песней жаворонка мы его украсим |
| И тогда оно нас зимой согреет |
| (переклад) |
| Скінчився серпень |
| І викинуто проїзний |
| Листя з простором |
| Розплатяться жовтої |
| І потроху |
| Впитане ними світло |
| Ляже під ноги, |
| Розплещеться по траві. |
| Ми з тобою подивимося сумно, |
| Пошуршали ними по газонах |
| І простудимося до початку |
| Опалювального сезону. |
| Ми пошитим клаптеву ковдру |
| Невагомих сонячних настроїв |
| З нічних поїздок куди потрапило, |
| Недолугих думок і вражень. |
| З тих електричок, автомобілів, |
| Поїздів плацкартних, велосипедів, |
| Що по світлі нас на собі носили. |
| Із квартир, де нас укривали пледом. |
| Будемо, сутулячись, |
| Плити під одним парасолькою |
| Вздовж мокрих вулиць |
| Ранковою темрявою |
| Дрімає втомлено |
| Світ без тепла всередині |
| Все що залишилось |
| У димних багаттях згорить |
| Все що було словами, справами |
| До дня будь-якого. |
| Обросло прямими кутами |
| І розсунуто за альбомами |
| Ми пошитим клаптеву ковдру |
| З усього що влітку бувало з нами, |
| З аеродромів, портів, вокзалів |
| І ще не тьмяних спогадів |
| Про свічки, що в холод нам гріли пальці, |
| Коли ми вкривалися від зливи в храмі, |
| Як ступали ноги не за асфальтом |
| Як у деревних кронах промені грали |
| Ми пошитим клаптеву ковдру |
| З|із| гранатів, вишень, зелених яблук |
| Вітерка, що легкий хитає ялик |
| Ми пошитим клаптеву ковдру |
| З найтонших запахів, звуків, фарб |
| Не боячись його зробити ще барвистішим |
| Піснею жайворонка ми його прикрасимо |
| І тоді воно нас зимою зігріє |